1. Що слід розуміти під терміном "управління" і де переважно він застосовується?

1.    Термін "управління" не є синонімом терміну "менеджмент" і    застосовується тільки до діяльності людей у сфері економіки.

2.    Термін "управління" є синонімом терміну "менеджмент", але переважно  він  застосовується до  різних  видів  людської діяльності.

3.    Термін "управління" застосовується переважно до діяльності людей у сфері економіки.

4.    Термін "управління" застосовується при визначенні системи заходів щодо координації діяльності людей.

2. Що таке управління як наука?

1.    Управління - це соціальний процес, який включає цілеспрямований вплив на керовану систему.

2.    У правління - це економічний процес, який передбачає вплив на керовані об'єкти.

3.    Управління    -    це    складний    процес,    який    включає цілеспрямований   вплив   на   об'єкти,   системи   з   метою збереження їхньої сталості або переводу з одного стану в інший з метою досягнення певних цілей.

4.    Управління - це система заходів щодо координації діяльності і  людей.

3. Під терміном "менеджмент"розуміють:

1.    Керування якоюсь системою.

2.    Управління якоюсь соціально-економічною системою (підприємством).

3.    Управляти чим-небудь.

4.    Постійно контролювати діяльність персоналу в організації.

4. Залежно від рівня управління виділяють менеджерів:

1.    Вищого, середнього, нижчого і найнижчого рівня.

2.    Вищого і середнього рівня.

3.    Вищого, середнього і найнижчого рівня.

4.    Вищого і найнижчого рівня.

5. Що означає термін "менеджмент" і з якої мови він походить?

1.    З англійської мови й означає - керувати, стояти на чолі, завідувати, бути здатним впоратися з будь-якою проблемою.

2.    З німецької мови й означає - керувати, завідувати чим-небудь.

3.    З   англійської  мови   й   означає  -  керувати,   завідувати чим-небудь.

4.    З російської й означає завідувати чим-небудь.

6. Чим є менеджмент з функціональних позицій?

1.    Процес планування, організації, контроль, регулювання.

2.    Процес планування, організації, мотивації.

3.    Процес організації та контролю.

4.    Процес планування, організації,  мотивації, контролю, які необхідні для досягнення певної цілі.

7. Що об'єднує суб'єкт та об'єкт управління?

1.    Партнерство та однодумство.

2.    Спільне місце їх діяльності.

3.    Спільна ціль діяльності.

4.    Спільне бажання отримувати прибутки.

8. Визначить, що таке об'єкт управління?

1.    Апарат управління.

2.    Людина чи група людей, якими управляють.

3.    Люди, які займаються управлінням.

4.    Люди, які виконують певні завдання.

9. Ким є менеджер?

1.    Менеджер - це професійний керівник, який добре орієнтується в ринкових відносинах.

2.    Менеджер - це керівник трудового колективу.

3.    Менеджер - це керівник, який добре знає економіку.

4.    Менеджер - це організатор колективу.

10. Підприємець - це:

1.    Людина, яка ризикує своїм майном для створення чогось нового.

2.    Людина, яка завжди ризикує.

3.    Людина, яка створює матеріальні цінності.

4.    Людина, яка готова йти на ризик, новаторство, примноження багатства.

11. Які основні підходи до управління існують у державах із розвинутою ринковою економікою?

1.    Процесний підхід.

2.    Процесний, системний та ситуаційний підходи.

3.    Системний та ситуаційний підходи.

4.    Системний підхід.

12. Що таке процесний підхід до управління?

1.    Сукупність безперервних операцій і процедур.

2.    Безперервне виконання операцій і процедур.

3.    Сукупність безперервних взаємопов'язаних дій, які виконуються в певній послідовності.

4.    Безперервне виконання планових завдань.

13. Системний підхід до управління - це:

1.    Сукупність взаємопов'язаних елементів (частин), які постійно взаємодіючи, визначають характер організації.

2.    Сукупність взаємопов'язаних елементів (частин).

3.    Сукупність взаємодіючих частин в організації.

4.    Сукупність суб'єкта й об'єкта управління.

14. Під ситуаційним підходом до управління розуміють:

1.    Підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських ситуацій з метою досягнення певних цілей організації.

2.    Підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських ситуацій.

3.    Прийоми менеджменту для вирішення тих чи інших поставлених завдань.

4.    Прийоми для досягнення цілей організації.

15. Що слід розуміти під терміном "система"?

1.    Сукупність взаємопов'язаних елементів.

2.    Сукупність взаємопов'язаних елементів (частин), які постійно взаємодіючи, визначають їх характер.

3.    Суб'єкт і об'єкт управління.

4.    Всі відповіді правильні.

16. Які поняття належать до основних категорій менеджменту?

1.    До основних категорій менеджменту відносяться поняття організації процесу та функції управління, принципи та методи менеджменту, стилю та культури керівництва, управління колективом, комунікації тощо.

2.    До основних категорій менеджменту відносяться поняття принципів, методів та культури менеджменту.

3.    До основних категорій менеджменту відносяться поняття функцій, принципів та методів менеджменту.

4.    До основних категорій менеджменту відносяться поняття функцій та принципів менеджменту.

17. Що слід розуміти під терміном "підсистема"?

1.    Апарат управління.

2.    Персонал організації.

3.    Всі відповіді правильні.

4.    Частину системи.

18. Яке із понять ширше: "управління" чи "менеджмент" і чому?

1.    Термін "управління" набагато ширше терміну "менеджмент" тому, що термін "управління" застосовується до різних видів людської діяльності, а термін "менеджмент" тільки тоді, коли мова йде про управління людьми.

2.    Термін "управління" є складовою частиною менеджменту і тому він вужче терміну "менеджмент".

3.    Термін "управління" не є складовою частиною менеджменту і тому він застосовується тоді, коли мова йде про управління людьми.

4.    Термін "управління" набагато ширше терміну "менеджмент".

19. Що є складовим елементом управління?

1.    Маркетинг.

2.    Менеджмент.

3.    Економічні процеси.

4.    Соціально-економічні процеси.

20. Менеджмент. Яке з наведених нижче визначень Ви вважаєте найбільш оптимальним?

1.    Цілеспрямована дія керуючої системи на групу працівників або на окремих виконавців для виконання поставлених завдань з метою досягнення певних цілей.

2.    Влада та органи управління системами.

3.    Цілеспрямований вплив на об'єкти управління.

4.    Органи управління.

21.   Якщо  Вам  прийдеться роз'яснювати  поняття "управління", то Ви скажете, що це:

1.    Робота, що пов'язана з переробкою інформації.

2.    Здійснення цілеспрямованого впливу на певний об'єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв'язку із зміною обставин.

3.    Керівництво людьми.

4.    Керівництво людьми і технікою.

22. Що є об'єктом вивчення менеджменту?

1.    Фінансові процеси.

2.    Матеріальні процеси.

3.    Організації та процеси, які в них здійснюються.

4.    Окремі підрозділи організацій.

23. У чому полягає необхідність управління?

1.    Щоб організації виконували виробничі завдання.

2.    Щоб в організації підтримувався певний порядок.

3.    Всі відповіді правильні.

4.    Щоб організації могли досягати своїх цілей.

Закони, закономірності та принципи менеджменту

24. На чому базуються принципи менеджменту?

1.    На законах, які діють в Україні.

2.    На законах розвитку суспільства та закономірностях управління.

3.    На положеннях про підрозділи організацій.

4.    На підзаконних актах.

25. Що слід розуміти під принципами менеджменту?

1.    Правила, вихідні положення та норми поведінки, якими керуються органи в процесі управління системами.

2.    Вихідні положення, за допомогою яких вирішуються виробничі завдання.

3.    Норми поведінки людей у процесі виконання своїх функцій.

4.    Положення про діяльність органів управління.

26. Що повинні враховувати принципи менеджменту?

1.    Територіальні аспекти управління.

2.    Стан та розвиток системи управління.

3.    Тимчасові та територіальні аспекти процесів управління і мати правове оформлення.

4.    Територіальні аспекти процесів управління.

27. Що передбачають принципи оптимального поєднання централізації та децентралізації в управлінні системами?

1.    Вироблення колегіального рішення певних проблем.

2.    Застосування різних правил в управлінні.

3.    Раціональне використання єдиноначальності та колегіальності в управлінні системами для досягнення певних цілей.

4.    Оптимальне використання єдиноначальності в управлінні.

28. У чому полягає сутність принципу єдності політичного та господарчого керівництва?

1.    Політичні задачі визначаються з врахуванням економічних законів, загального стану економіки країни, рівня розвитку ринкових відносин та виконання господарських завдань.

2.    Політичні   задачі   визначаються   з   врахуванням  розвитку ринкових відносин.

3.    Політичні задачі  визначаються з  врахуванням  виконання господарчих завдань.

4.    Всі відповіді правильні.

29. У чому полягає сутність принципу поєднання галузевого і територіального управління?

1.    Управління діяльністю  організацій  має  здійснюватися  з урахуванням як їх галузевої належності, так і їх територіального розміщення.

2.    Управління діяльністю організацій має здійснюватися з урахуванням їх територіального розміщення.

3.    Управління діяльністю організацій має здійснюватися з урахуванням тільки їх галузевої належності.

4.    Управління  діяльністю  організацій  має  здійснюватися  з урахуванням розвитку продуктивних сил певного регіону.

30. У чому полягає сутність принципу демократизації?

1.    Участь всіх працівників у розподілі прибутків.

2.    Участь в управлінні організацією всіх її працівників.

3.    Участь  працівників  апарату  управління  в  прийнятті  та реалізації управлінських рішень.

4.    Всі відповіді правильні.

31. Принцип ефективності менеджменту полягає:

1.    У застосуванні цілого комплексу методів та засобів з метою досягнення максимальної результативності при мінімізації витрат за умов виправданого ризику.

2.    У впровадженні нових форм господарювання та управління, боротьбі за бережливість.

3.    У найбільш повному використанні техніки, всебічної інтенсифікації виробництва.

4.    Впровадження прогресивних форм організації праці та виробництва.

32. Зведення правил, норм поведінки, установок, які створюються людьми й якими керуються органи управління та окремі працівники, відноситься до:

1.    Економічних законів.

2.    Методів менеджменту.

3.    Законів управління.

4.    Принципів менеджменту.

33. Хто застосовує принципи менеджменту в організації?

1.    Менеджмент вищої ланки управління.

2.    Менеджмент усіх рівнів та спеціалісти.

3.    Менеджмент середньої ланки управління.

4.    Всі відповіді правильні.

34. Як слід розуміти термін "принцип"?

1.    Основні завдання.

2.    Основні функції.

3.    Начало, основа поведінки, основне правило.

4.    Основні методи впливу на людей.

35. Що є підґрунтям управління будь-якою системою?

1.    Методи менеджменту.

2.    Принципи, які відображають ринкові умови господарювання.

3.    Функції менеджменту.

4.    Фінансові ресурси.

36. Що   повинні   відображати   сучасні   принципи менеджменту?

1.    Основні закономірності управління.

2.    Основні зв'язки, які складаються в системі.

3.    Основні властивості, зв'язки та відносини управління, які складаються в системі.

4.    Основні відносини, які складаються в системі.

37. Що передбачає дисципліна як принцип менеджменту?

1.    Чітке дотримання адміністрацією підприємства і його персоналом укладеного колективного договору та контракту.

2.    Виконання всіма працівниками поставлених завдань.

3.    Виконання менеджерами поставлених завдань.

4.    Виконання працівниками апарату управління поставлених завдань.

38. Якщо Вам прийдеться пояснювати сутність принципу підпорядкування особистого інтересу загальному, то Ви скажете:

1.    В організації інтерес одного працівника або групи не повинен переважати над інтересом організації в цілому.

2.    Інтерес одного працівника повинен переважати над інтересами організації в цілому.

3.    Інтерес   окремих   менеджерів   повинен   переважати   над інтересами окремих груп працівників.

4.    В організації завжди повинен враховуватися тільки особистий інтерес керівників організації.

39. Які принципи менеджменту обґрунтував у своїй книзі "Нікомахова етика" давньогрецький філософ Аристотель?

1.    Етичні та естетичні принципи.

2.    Організаційні.

3.    Корпоративні.

4.    Моральні принципи.

40. Як слід розуміти принцип "винагорода персоналу?

1.    Цей принцип передбачає, що всі працівники організації мають одержувати належну винагороду за свою працю.

2.    Цей принцип передбачає постійне підвищення заробітної плати персоналу.

3.    Цей принцип передбачає одержання премій за якісну роботу.

4.    Цей принцип передбачає постійне підвищення заробітної плати менеджерам організацій.

41. Про який принцип менеджменту йде мова?   "Працівники схильні йти за тими керівниками, в яких вони бачать засіб удоволення своїх особистих потреб"

1.    Принцип Пітера.

2.    Принцип способів керівництва.

3.    Принцип прямого контролю.

4.    Принцип лідерства.

Історія розвитку менеджменту

42. Школа наукового управління отримала свій розвиток у:

1.    1900-1950рр.

2.    1885-1920рр.

3.    1930-1950рр.

4.    1950-1 988рр.

43. Важливим внеском "школи наукового управління" у практику управління було:

1.    Систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення персоналу у підвищенні його продуктивності праці.

2.    Створення універсальних принципів управління.

3.    Перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми.

4.    Застосування в управлінні математики, статистики тощо.

44. Адміністративна (Класична) школа управління отримала свій розвиток у:

1.    1920-1950рр.

2.    1885-1920рр.

3.    1930-1950рр.

4.    1950-1988рр.

45. Засновниками школи людських стосунків вважаються:

1.    Мері Паркер та Файоль.

2.    Файоль та Генрі Гант.

3.    Мері Паркер Фоллет та Елтон Мейо.

4.    Тейлор та Файоль.

46. Вітчизняні фахівці в галузі менеджменту вважають, що на різних етапах розвитку управлінської науки в Україні внесли суттєвий вклад в неї такі українські вчені:

1.    І. Коропецький, В. Бандера.

2.    Т. Войнаровський, Г. Цехановський.

3.    М. Драгоманов, І. Вернадський, М. Туган-Барановський, М. Вольський.

4.    К. Воблій, М. Зібер.

47. Фахівці в галузі менеджменту вважають, що управління існує:

1.    З того часу, коли з'явилися гроші.

2.    З того часу, коли з'явилися перші організації.

3.    З того часу, коли здійснювалася Київська Русь.

4.    З того часу, коли виникла потреба у розподілі функцій управління.

48. Школа людських стосунків в управлінні отримала свій розвиток у:

1.    1930-1950рр.

2.    1900-1950рр.

3.    1885-1920рр.

4.    1950-1988рр.

49. Найвідомішими представниками Школи людських стосунків в управлінні є:

1.    А. Файоль, А. Маслоу.

2.    Ф. Тейлор, Емерсон.

3.    Г. Форд, Ли Яккока.

4.    М. Фоллет, Е. Мейо.

50. Важливим внеском "Школи людських стосунків" у практику управління було:

1.    Створення універсальних принципів управління.

2.    Систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення працівників у збільшенні продуктивності й обсягів виробництва.

3.    Перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми.

4.    Застосування в управлінні математики, статистики та ін.

51. Як слід розуміти ситуацію у менеджменті організації?

1.    Комплекс певних обставин.

2.    Конкретний комплекс обставин, які впливають на організацію нині.

3.    Комплекс проблем на сьогодні.

4.    Обставини, які не дозволяють ефективно здійснювати певний вид діяльності.

52. Які три підходи до управління отримали найбільше розповсюдження починаючи з кінця 50-х років XX ст.:

1.    Процесний, змістовний, мотиваційний підходи.

2.    Системний, мотиваційний, поведінський підходи.

3.    Процесний, системний, ситуаційний підходи.

4.    Ситуаційний, поведінський, змістовний підходи.

53. Якщо управління розглядається не як серія розрізнених дій, а як єдиний процес впливу на організацію, то ми маємо справу з:

1.    Системним підходом.

2.    Ситуаційним підходом.

3.    Процесним підходом.

4.    Поведінським підходом.

54. Якщо управління розглядає всі процеси і явища у вигляді цілісної системи, що має нові якості та функції, які відсутні у елементів, що її складають, то ми маємо справу з:

1.    Системним підходом.

2.    Процесним підходом.

3.    Ситуаційним підходом.

4.    Поведінським підходом.

55. Підхід, який вимагає прийняття оптимального рішення, що залежить від співвідношення взаємодіючих факторів - це:

1.    Системний підхід.

2.    Ситуаційний підхід.

3.    Процесний підхід.

4.    Поведінський підхід.

56. На чому базується системний підхід до управління?

1.    На використанні принципів менеджменту.

2.    На використанні закономірностей управління.

3.    На використанні сучасних методів менеджменту.

4.    На використанні теорії систем.

57. Коли почав формуватися менеджмент як галузь управлінських знань?

1.    У першій половині XVIII ст.

2.    У першій половині XVI ст.

3.    У другій половині XV ст.

4.    У другій половині XVIII ст.

58. Хто переважно стояв на чолі перших організацій у давніх державах світу?

1.    Царі і королі.

2.    Губернатори і воєводи.

3.    Царі, королі, воєводи, губернатори.

4.    Воєводи і королі.

59. Про який підхід до управління йде мова? "Управління - це серія взаємопов 'язаних дій, які називаються функціями управління. Процес управління - це загальна сума всіх функцій":

1.    Системний підхід.

2.    Ситуаційний підхід.

3.    Процесний підхід.

4.    Математичний підхід.

60. Який з існуючих сучасних підходів менеджменту розглядає організацію як єдине ціле, що має властивості, відмінні від властивостей її елементів?

1.    Системний підхід.

2.    Операційний підхід.

3.    Математичний підхід.

4.    Ситуаційний підхід.

Організації як об'єкти управління

61. Що слід розуміти під організацією?

1.    Групу людей, яка об'єдналась для отримання прибутку.

2.    Групу людей, діяльність яких координується відповідним органом управління.

3.    Групу людей, які об'єдналися для спільного проводження вільного часу.

4.    Групу людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення певної мети.

62. Організації поділяються на:

1.    Формальні та прості.

2.    Формальні та неформальні, складні та прості.

3.    Неформальні та складні.

4.    Складні та формальні.

63. Які організації слід вважати формальними?

1.    Діяльність яких свідомо планується.

2.    Діяльність яких не планується і не регулюється.

3.    Діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується з метою досягнення певної мети.

4.    Діяльність яких організується керівником.

64. Які організації слід вважати неформальними?

1.    Ті, які виникають спонтанно.

2.    Ті, які функціонують відповідно до положень та статутів.

3.    Ті, які виникають і функціонують спонтанно.

4.    Ті, які функціонують відповідно до певних інструкцій.

65. Які організації слід вважати складними?

1.    Ті, які мають одну мету і завдання.

2.    Ті, які мають багато завдань.

3.    Ті, які мають багато цілей.

4.    Ті, які характеризуються набором багатьох взаємопов'язаних цілей та завдань.

66. Які складові елементи входять до керуючої системи?

1.    Ті, які планують діяльність керованої системи.

2.    Ті, які організують діяльність керованої системи.

3.    Ті, які забезпечують процес управління організацією.

4.    Ті, які забезпечують виконання виробничих завдань.

67. Що являє собою система управління?

1.    Сукупність взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості відмінні від властивостей складових елементів.

2.    Сукупність взаємодіючих елементів.

3.    Цілісне   утворення,   що   має   властивості,   відмінні   від властивостей складових елементів.

4.    Сукупність елементів організації.

68. З чого складається організація?

1.    Керованої підсистеми.

2.    Керуючої системи.

3.    Керуючої та керованої підсистем.

4.    Керуючої системи, яка забезпечує отримання прибутків.

69. Якими основними ознаками характеризується відкрита система?

1.    Взаємодією із внутрішнім середовищем.

2.    Взаємодією із зовнішнім середовищем.

3.    Взаємодією із структурними підрозділами всієї системи.

4.    Взаємодію із виробниками товарів.

70. Основними ознаками закритої системи є:

1.    Наявність жорстких фіксованих меж та її дії відносно незалежні від середовища, яке оточує систему.

2.    Наявність жорстких фіксованих меж дії.

3.    Наявність жорстких фіксованих меж та її дії незалежні від інших систем.

4.    Відсутність жорстких фіксованих меж дії.

71. Які складові елементи входять до керованої системи?

1.    Ті, які забезпечують безпосередній процес господарської (комерційної) та інших видів діяльності організації.

2.    Ті, які забезпечують окремі види діяльності організації.

3.    Ті, які здійснюють вплив на процес діяльності організації.

4.    Ті, які забезпечують отримання прибутків.

72. Які основні загальні риси має організація?

1.    Наявність всіх видів ресурсів, вертикальний та горизонтальний поділ праці, здійснення певних видів діяльності і залежність від зовнішнього середовища.

2.    Вертикальний та горизонтальний поділ праці.

3.    Наявність всіх видів ресурсів та здійснення певних видів діяльності.

4.    Наявність вертикального поділу праці.

73. Що слід відносити до внутрішнього середовища

1.    Цілі та структуру організації.

2.    Завдання та технологію організації.

3.    Технологію та персонал.

4.    Цілі, завдання, структуру, технологію, персонал, організаційну культуру.

74. Що являє собою ціль організації?

1.    Кінцевий результат виконання окремих виробничих завдань.

2.    Конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації.

3.    Результат діяльності організації.

4.    Конкретний результат діяльності.

75. Завдання - це:

1.    Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений період для досягнення загальних цілей.

2.    Види робіт.

3.    Робота з предметами праці.

4.    Робота, яку виконують робітники.

76. Технологія -це:

1.    Засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації тощо) у вихідні (продукти, вироби, нову інформацію тощо).

2.    Перетворення вхідних елементів у вихідні.

3.    Вихідні елементи (кінцеві результати праці).

4.    Засіб перетворення вихідних елементів.

77. Управлінський персонал - це:

1.    Працівники, які керують робітниками.

2.    Працівники, які мають вищу освіту і займають керівні посади.

3.    Сукупність працівників, які мають спеціальну підготовку і виконують функції управління.

4.    Сукупність працівників, які виконують певні функції.

78. Що слід розуміти під місією організації?

1.    Основні завдання організації.

2.    Чітко виражену причину існування організації.

3.    Основні функції організації.

4.    Основні види робіт організації.

79.   Якщо  Вам   прийдеться   пояснювати  що   таке неформальні організації, то Ви скажете, що це:

1.    Організації, які об'єдналися для спільної діяльності.

2.    Організації, які об'єдналися для виконання певних завдань.

3.    Організації, які виникають і функціонують спонтанно.

4.    Організації, які виконують окремі завдання.

80. Визначить, що таке суб'єкт управління?

1.    Людина або група людей, що мають певні знання про управління.

2.    Учасники управління.

3.    Людина або група людей, що здійснюють управління.

4.    Група людей, що виконують заплановані роботи.

81. Статут організації— це:

1.    Основний документ організації, який регламентує всі сторони діяльності, незалежно від її форми власності.

2.    Документ який встановлює форму власності на майно.

3.    Документ, який визначає права та відповідальність організації.

4.    Документ, який встановлює відповідальність організації.

82. Основний мотивуючий вплив оренди полягає в тому що:

1.    Колектив стає власником підприємства і прибутку.

2.    Колектив сам розпоряджається всіма ресурсами підприємства.

3.    Після  сплати  орендних  платежів  і  податків  отриманий прибуток є власністю колективу.

4.    Колектив сам планує свою діяльність.

83. На чому ґрунтується створення рівнів управління в організації?

1.    Горизонтальному поділі управлінської праці.

2.    Вертикальному та горизонтальному поділі управлінської праці.

3.    Вертикальному поділі управлінської праці.

4.    Необхідності контролювати діяльність персоналу.

84.  Мале підприємство на автотранспорті - це підприємство:

1.    З чисельністю працівників до 15 осіб.

2.    З чисельністю працівників до 50 осіб.

3.    З чисельністю працівників до 100 осіб.

4.    З чисельністю до 30 осіб.

85. Вид господарської діяльності, коли всі її учасники займаються спільною підприємницькою   діяльністю   і   несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном - це:

1.    Товариство з додатковою відповідальністю.

2.    Товариство з обмеженою відповідальністю.

3.    Повне товариство з додатковою відповідальністю.

4.    Повне товариство.

86. Вид господарської діяльності, при якій його учасники відповідають по боргах підприємства своїми внесками у статутний фонд, а при нестачі цих сум — додатково майном, що їм належить:

1.    Повне товариство.

2.    Товариство з обмеженою відповідальністю.

3.    Товариство з додатковою відповідальністю.

4.    Товариство з додатковою й обмеженою відповідальністю.

87. Що слід розуміти під розвитком організації?

1.    Потребу ринкової економіки.

2.    Необхідність забезпечення виконання певних завдань.

3.    Об'єктивну   необхідність   і   потребу   сучасної   ринкової економіки.

4.    Необхідність отримувати великі прибутки.

88. Які закономірності, як правило, притаманні поняттю

1.    Динамічні   закономірності   системи,   які   відносяться   до функціонування, поведінки та взаємодії її частин.

2.    Закономірності розвитку системи управління.

3.    Закономірності   поведінки   та   взаємодії   окремих   частин системи.

4.    Закономірності розвитку об'єктів управління.

89. Які основні аспекти розрізняють в організації?

1.    Невідповідність систем умовам оточуючого середовища.

2.    Відповідність систем умовам внутрішнього середовища.

3.    Всі відповіді правильні.

4.    Упорядкованість та спрямованість.

90. Як називаються в українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи?

1.    Фірмами.

2.    Підприємствами.

3.    Закладами.

4.    Установами.

91. Що таке асоціації?

1.    Об'єднання, які займаються господарською (комерційною) діяльністю.

2.    Підприємства, які займаються комерційною діяльністю.

3.    Договірні об'єднання, які створені з метою постійної координації господарської діяльності.

4.    Підприємства, які створені для отримання прибутку.

92. Корпорація - це:

1.    Договірні  об'єднання,  що  створені  на основі  поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів.

2.    Об'єднання,   що  створені  для  здійснення  певних  видів діяльності

3.    Підприємства,   що   створені   для   здійснення   комерційної діяльності.

4.    Підприємства, що створені для отримання прибутку.

93. Що слід розуміти під концерном?

1.    Статутні об'єднання підприємств, промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо, на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств.

2.    Об'єднання підприємств промисловості та транспорту для здійснення певної діяльності.

3.    Підприємства, що діють на основі фінансової незалежності один від одного.

4.    Підприємства, що діють на основі Статуту.

94. Як класифікують підприємства за сферою галузевої діяльності?

1.    Комерційні, фінансові та виробничі.

2.    Продовольчі, промислові тощо.

3.    Промислові, торговельні, будівельні, наукові тощо.

4.    Промислові, фінансові і комерційні.

95. Концерн підпорядкування — це:

1.    Група концернів, які об'єдналися для спільної діяльності.

2.    Концерн, який організовано у вигляді дочірньої компанії.

3.    Концерн, який організовано у вигляді материнської компанії.

4.    Концерн, який організовано у вигляді материнської і дочірньої компаній.

96. Під територіальним картелем розуміють:

1.    Монопольна   угода  декількох   підприємств   про   закупку сировини і товарів певного виду чи сорту.

2.    Фінансова угода декількох підприємств про закупку стратегічної сировини.

3.    Комерційна угода підприємств про надання взаємної допомоги.

4.    Комерційна і фінансова угода різних підприємств про надання фінансової допомоги.

97. Кондиціонний картель - це:

1.    Картель, що визначає умови надання кредитів.

2.    Картель, що визначає умови надання кредиту та поділу отриманих прибутків.

3.    Картель, що визначає умови поділу кредитів.

4.    Картель, що визначає умови реалізації товару.

98. Франчайзинг - це:

1.    Специфічна форма організації продажу стратегічної сировини.

2.    Специфічна форма організації бізнесу.

3.    Форма обміну товарами та сировиною.

4.    Форма обміну товарами та послугами.

99. Під фінансово-промисловою групою розуміють:

1.    Об'єднання юридичне та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства

2.    Об'єднання юридичне самостійних підприємств тільки однієї галузі.

3.    Об'єднання відносно-самостійних підприємств для здійснення комерційної діяльності та отримання великих прибутків.

4.    Об'єднання підприємств однієї галузі

100. Пул - це:

1.    Форма об'єднання компаній,  які  відрізняються тим,  що прибуток всіх учасників діяльності поступає в загальний фонд.

2.    Об'єднання компаній, які створюють загальний фонд для надання допомоги низькорентабельним підприємствам.

3.    Форма об'єднання компаній для отримання великих прибутків.

4.    Форма об'єднання підприємств для спільної діяльності.

101. Під біржовий пулом слід розуміти:

1.    Об'єднання матеріальних засобів для зниження курсу акцій на товарній біржі.

2.    Об'єднання фінансових засобів для підвищення або зниження курсу акцій на фінансовій біржі.

3.    Об'єднання фінансових ресурсів для підвищення акцій на фондовій біржі.

4.    Об'єднання товарних і фінансових ресурсів.

102. Стратегічний альянс - це:

1.    Угода  про   кооперацію  двох  взаємозалежних   фірм   для отримання прибутків.

2.    Договір про співробітництво між двома фірмами для взаємної фінансової підтримки.

3.    Угода про кооперацію двох або більше незалежних фірм для досягнення певних стратегічних цілей.

4.    Договір про спільну діяльність двох фірм.

103. Засновником малого підприємств можуть бути:

1.    Один громадянин та члени сім'ї.

2.    Один громадянин, члени сім'ї та інші особи, які спільно здійснюють підприємницьку діяльність.

3.    Члени однієї сім'ї.

4.    Члени декількох сімей.

104. Всі загальні функції по створенню підприємства покладаються на:

1.    Його засновника (засновників).

2.    Його керівника.

3.    Його засновника і відповідні органи місцевої влади.

4.    Засновника і органи місцевої влади.

105. Зі змістовної точки зору найменування створюваного підприємства може бути:

1.    Іменним і предметним.

2.    Комбінованим.

3.    Комбінованим і предметним.

4.    Іменним, предметним або комбінованим.

106. Ліквідація підприємства здійснюється:

1.    Місцевим органом виконавчої влади, який затвердив статут.

2.    Ліквідаційною комісією, яка утворюється власником.

3.    Місцевою державною адміністрацією після погодження з власником майна.

4.    Ліквідаційною комісією, яка утворюється місцевою владою.

107.  Основними документами для  створення спільних підприємств є:

1.    Статут та договір.

2.    Протокол намірів та статут.

3.    Статут та угода.

4.    Протокол намірів для створення спільного підприємства, договір та статут.

108. До  основних складових  елементів внутрішнього середовища організації не належать:

1.    Цілі і персонал.

2.    Постачальники і конкуренти.

3.    Технологія.

4.    Організаційна культура.

109. Зовнішнє середовище організації - це:

1.    Стан економіки, зміни у політиці, організаційна культура, НТП, технології, групові інтереси, міжнародне середовище.

2.    Постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі, конкуренти.

3.    Цілі, кадри, задачі, структура, технологія.

4.    Плани,    прогнози,    організаційна    структура,    мотивація, контроль.

110. До зовнішнього середовища організації непрямої дії належить:

1.    Постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі, конкуренти.

2.    Цілі, кадри, задачі, структура, технологія.

3.    Стан економіки, зміни у політиці, НТП, технології, групові інтереси, міжнародне середовище.

4.    Плани,    прогнози,    організаційна    структура,    мотивація, контроль.

111. Внутрішнє середовище організації включає:

1.    Постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі, конкуренти.

2.    Стан економіки, зміни у політиці, НТП, технології, групові інтереси, міжнародне середовище.

3.    Цілі, кадри, задачі, структура, технологія.

4.    Плани,    прогнози,    організаційна   структура,    мотивація, контроль.

112. Якщо Вам прийдеться пояснювати, що слід розуміти під організацією, скажете, що це:

1.    Свідоме об'єднання людей, яке діє на основі визначених процедур та правил і сумісно реалізує певну програму або цілі.

2.    Об'єднання людей для виконання певних робіт.

3.    Група людей, що сумісно реалізують певну програму.

4.    Група людей, що об'єднуються на основі симпатії один до одного для реалізації власних цілей.

113. Місію організації визначає:

1.    Керівник організації.

2.    Спеціалісти організації.

3.    Засновник організації.

4.    Всі відповіді неправильні.

114. Структуру організації визначає:

1.    Керівник організації.

2.    Менеджери підрозділів.

3.    Всі відповіді неправильні.

4.    Засновник організації.

115.  Визначаються  наступні фази життєвого циклу організації:

1.    Народження, становлення, розвиток, відродження.

2.    Народження, дитинство, юність, зрілість, старіння, відродження.

3.    Народження, зрілість.

4.    Народження, зрілість, відродження.

116. Організація, що має однозначні внутрішні взаємозв'язки і жорстку регламентацію всіх сторін діяльності, — це:

1.    Первинна організація,

2.    Механістична організація.

3.    Органічна організація.

4.    Вторинна організація

117. Характерні ознаки органічної організації:

1.    Розмитість меж, значна самостійність окремих ланок, слабка ієрархічність, перевага неформальних відносин.

2.    Однозначні внутрішні взаємозв'язки, жорстка регламентація всіх сторін діяльності.

3.    Однозначні внутрішні взаємозв'язки, розмитість меж, перевага неформальних стосунків.

4.    Неоднозначні внутрішні взаємозв'язки.

118. Визначте характерні ознаки неформальної організації:

1.    Виникає спонтанно, її члени вступають у взаємовідносини один з одним досить регулярно, не завжди має визначену мету.

2.    Соціальне утворення, яке виконує певні завдання.

3.    Об'єднання людей, наявність мети, спонтанне виникнення.

4.    Соціальне   утворення,   що   виникає   спонтанно,   визнане державою.

119. Горизонтальний розподіл праці - це:

1.    Розподіл  праці  на складові,  які  відділяють  роботу  по координації від самої діяльності.

2.    Розподіл влади між керівниками різних рівнів управління.

3.    Розподіл  значного  обсягу  роботи  на  численні  невеликі спеціалізовані завдання.

4.    Розподіл праці між керівником і підлеглими.

120.   Чи можуть  неформальні організації заважати досягненню формальних цілей?

1.    Не можуть.

2.    Іноді можуть.

3.    Можуть.

4.    Ніколи не заважають.

121. Що слід розуміти під організаційною структурою управління?

1.    Склад і супідрядність взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують   здійснення   функцій   і   завдань   управління організацією.

2.    Склад ланок управління організацією.

3.    Супідрядність     управлінських     взаємозалежних     ланок управління.

4.    Розподіл управлінського персоналу на підрозділи.

122. Що створює структуру управління організацією?

1.    Сукупність лінійних органів управління.

2.    Сукупність функціональних служб.

3.    Сукупність різних підрозділів (органів) управління.

4.    Сукупність лінійних і функціональних служб (органів).

123. Де переважно застосовується лінійна структура управління?

1.    В управлінні великими організаціями.

2.    В управлінні малими організаціями.

3.    В управлінні об'єднаннями організацій.

4.    В управлінні окремими організаціями.

124.   Який тип  оргструктур управління  вважається найбільш простим?

1.    Функціональний.

2.    Змішаний.

3.    Лінійний.

4.    Матричний.

125. Що слід розуміти під органом управління в організації?

1.    Сукупність ланок керованої системи.

2.    Ланку або сукупність ланок керуючої системи.

3.    Окремі ланки управління організацією.

4.    Осіб, які здійснюють управлінський  вплив  на трудовий колектив.

126. Що відноситься до елементів організаційних структур управління?

1.    Система взаємозв'язків між органами управління.

2.    Органи всіх систем управління організацією та взаємозв'язки між ними.

3.    Ланки управління організацією.

4.    Сукупність різних підрозділів органів управління.

127. Що визначає взаємозв'язок (супідрядність) ланок в організації?

1.    Органи управління організацією.

2.    Рівень управління.

3.    Порядок розташування окремих ланок в організації.

4.    Порядок підпорядкування органів управління.

128. Вид господарської діяльності, коли всі її учасники піймаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність по зобов 'язаннях товариства усім своїм майном, - це:

1.    Товариство з додатковою відповідальністю.

2.    Товариство з обмеженою відповідальністю.

3.    Повне товариство.

4.    Командитне товариство.

129. Товариство з додатковою відповідальністю ліквідується:

1.    Менеджерами підрозділів.

2.    Спеціалістами.

3.    Ліквідаційною комісією.

4.    Всі відповіді неправильні.

130. Вид господарської діяльності, при якій частина учасників відповідає по боргах усім своїм майном, а частина - тільки в межах своїх внесків у статутний фонд, - це:

1.    Дочірнє товариство.

2.    Товариство з обмеженою відповідальністю.

3.    Повне товариство.

4.    Командитне товариство.

131. Одна з форм монополій, об'єднання багатьох промислових, фінансових і торговельних підприємств, що формально зберігають самостійність, а фактично підпорядковані фінансовому контролю і керівництву пануючої в об 'єднанні групі підприємств — це:

1.    Картель.

2.    Концерн.

3.    Консорціум.

4.    Корпорація.

132. Форми монополій, учасники яких домовляються про обсяги виробництва, ринки збуту, умови продажу, ціни, рівень заробітної плати, строки платежу - це:

1.    Концерн.

2.    Консорціум.

3.    Картель.

4.    Корпорація.

133. Об'єднання (союз) організацій або осіб для досягнення певних цілей, яке створюється на добровільній основі з метою постійної координації господарської діяльності.

1.    Холдінг.

2.    Корпорація.

3.    Асоціація.

4.    Концерн.

134. Різновид акціонерної компанії, характерною особливістю якої є володіння контрольним пакетом акцій інших компаній з метою контролю і управління їх діяльністю — це:

1.    Асоціація.

2.    Корпорація.

3.    Концерн.

4.    Холдідг.

135. Договірні об'єднання, що утворюються на основі суміщення виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників — це:

1.    Асоціація.

2.    Холдінг.

3.    Корпорація.

4.    Концерн.

136. Головні напрями організаційного розвитку:

1.    Прогресивний, нейтральний, регресивний.

2.    Організаційне проектування, організаційна раціоналізація.

3.    Структуризація, композиція, регламентація, орієнтація.

4.    Регламентація та орієнтація.

137. Положення про організацію або підрозділ, статут, розклад, положення про вищих посадових осіб, єдиний роботи, посадові та інші інструкції — ці елементи до:

1.    Структуризації.

2.    Регламентації.

3.    Композиції.

4.    Орієнтації.

138. Які елементи мікросередовища організації належать до факторів прямого впливу зовнішнього середовища на ефективність функціонування підприємства:

1.    Всі відповіді правильні.

2.    Покупці.

3.    Конкуренти.

4.    Постачальники.

139. Які елементи зовнішнього середовища мають прямий вплив на організацію?

1.    Конкуренти, споживачі, постачальники, закони і державні органи.

2.    Політичні фактори, профспілки, міжнародні події, конкуренти.

3.    Конкуренти, стан економіки, профспілки, міжнародні події, споживачі.

4.    Конкуренти,  постачальники,  політичні  фактори,  науково-технічний прогрес.

140. Про який елемент внутрішнього середовища організації йде мова? Це поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, які є необхідними для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації і людях:

1.    Комунікації.

2.    Технологія.

3.    Цілі.

4.    Завдання.

141. Про який елемент внутрішнього середовища організації йде мова? Це впорядкована сукупність взаємопов 'язаних елементів, які знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого:

1.    Завдання.

2.    Технологія.

3.    Структура.

4.    Техніка.

Функції та технологія менеджменту

142. Чому управління носить функціональний характер?

1.    Тому  що,  управління  є  діяльність,   а  всяка  діяльність розглядається   як   функціонування   чогось,   наприклад   -підприємства.

2.     Тому що, управління вимагає (передбачає) здійснення різного характеру впливу на певний об'єкт.

3.     Це пов'язано з розподілом праці в управлінні.

4.    Це пов'язано з кооперацією праці.

143. В якому порядку реалізуються основні (загальні) функції управління?

1.    Планування, організація, мотивація, контроль.

2.    Організація, планування, контроль, мотивація.

3.    Планування, організація, контроль, мотивація.

4.    Організація, контроль, мотивація, планування.

144. Що повинні відображати функції менеджменту?

1.    Відносини, які складаються між керуючою та керованою системами.

2.    Основні закономірності управління системами.

3.    Основні властивості, зв'язки та відносини управління.

4.    Основні завдання керуючої та керованої системи.

145. На що переважно спрямовані функції менеджменту?

1.    На досягнення певної мети організації.

2.    На виконання виробничих завдань.

3.    На досягнення відповідних економічних та соціальних показників у діяльності організації.

4.    На досягнення запланованих прибутків.

146 Які функції менеджменту слід вважати загальними?

1.    Контролю й організації.

2.    Планування і мотивації.

3.    Планування, організації, мотивації та контролю.

4.    Організація і контроль.

147. Які аспекти діяльності організації охоплюють функції

1.    Окремі аспекти.

2.    Всі аспекти.

3.    Тільки економічні.

4.    Всі відповіді правильні.

148. Що являє собою менеджмент з функціональних позицій?

1.    Процес планування, організації, мотивації та контролю, які необхідні для досягнення певної цілі.

2.    Процес планування, організації, мотивації.

3.    Процес планування, організації, контролю та регулювання.

4.    Процес контролю та організації.

149. До основних загальних функцій менеджменту не відносяться:

1.    Планування.

2.    Організації, мотивації.

3.    Контроль.

4.    Кредитування.

150. Хто розподіляє функції управління в організації?

1.    Керівник організації.

2.    Спеціалісти.

3.    Робітники.

4.    Спеціалісти та робітники.

151. Розподіл функцій у підрозділі здійснює:

1.    Керівник підприємства.

2.    Керівник підрозділу.

3.    Відділ персоналу.

4.    Економісти.

152. Що таке функції менеджменту?

1.    Конкретний особливий вид діяльності, що визначає напрями або стадії процесу управління.

2.    Вид управлінської діяльності.

3.    Стадії процесу управління.

4.    Вид діяльності.

153. Наукою про управління управлінські функції розглядаються як:

1.    Незалежні одна від одної види діяльності.

2.    Застосування методів наукового дослідження до проблем, що виникають в організації.

3.    Серія безперервних взаємопов'язаних дій.

4.    Надання допомоги  працівникові  в  усвідомленні  власних можливостей щодо виконання дорученого завдання.

154. Технологія менеджменту виступає у вигляді:

1.    Сукупність діянь про засоби проведення виробничих процесів.

2.    Послідовність застосування зразків поведінки персоналу.

3.    Сукупності стандартів, правил, норм, апробованих засобів і прийомів  доцільної людської діяльності,  що  дозволяють досягти значних результатів діяльності організації.

4.    Алгоритму діяльності керівника.

155. Об'єктом технологізації можуть бути:

1.    Різні сфери людської діяльності.

2.    Тільки виробничі процеси.

3.    Виробничі процеси та різні операції.

4.    Економічна та соціальна сфери діяльності.

156. У результаті чого виникли функції?

1.    Поділу і спеціалізації праці.

2.    Поділу праці.

3.    Кооперації праці.

4.    Поділу і кооперації праці.

157. Які основні функції виділяє Анрі Файоль?

1.    Планування, організацію, мотивацію і координування.

2.    Організацію і координування.

3.    Координування і контроль.

4.    Планування, організацію, розпорядництво, координування і контроль.

158. Хто розподіляє функції в підрозділі організації?

1.    Менеджер підрозділу.

2.    Керівник підприємства і спеціалісти.

3.    Спеціалісти.

4.    Всі відповіді правильні.

159. Чітко окреслене коло питань та завдань, які вирішуються певною посадовою особою чи структурним підрозділом апарату управління у процесі управління підприємством (організацією), -це:

1.    Функції менеджменту.

2.    Методи менеджменту.

3.    Принципи менеджменту.

4.    Закони управління.

160. Американським вченим Месконом виділено наступні первинні функції менеджменту:

1.    Науковість, цілеспрямованість, послідовність.

2.    Планування, організацію, мотивацію, контроль.

3.    Координацію, складання звітів, контроль.

4.    Видання розпорядчих актів, вказівок, наказів тощо.

161. Вид управлінської діяльності, який відображає процес створення структури управління підприємством:

1.    Функція менеджменту.

2.    Організація взаємодії.

3.    Метод менеджменту.

4.    Процес реорганізації.

162. Функції менеджменту відображають:

1.    Основні закономірності управління системами.

2.    Основні властивості, зв'язки та відносини управління.

3.    Відносини, які складаються між керуючою та керованою системами.

4.    Основні види діяльності в організації.

163. Процес створення умов, які діють на поведінку людини і дозволяють  спрямовувати її в потрібний для організації бік, зацікавити людину в активній сумлінній роботі відносять до функції:

1.    Мотивації.

2.    Організації.

3.    Планування.

4.    Координації.

164. Функції менеджменту спрямовані:

1.    На  досягнення відповідних   економічних  та  соціальних показників у діяльності організації.

2.    На виконання виробничих завдань.

3.    На досягнення певної мети організації.

4.    На розробку та розподіл завдань між виконавцями.

165. Що слід розуміти під функцією планування?

1.    Встановлення цілей та завдань розвитку об'єктів управління, визначення шляхів та засобів їх досягнення.

2.    Встановлення цілей організації.

3.    Визначення шляхів і засобів виконання завдань.

4.    Визначення способів досягнення цілей організації.

166. Під функцією мотивації слід розуміти:

1.    Процес досягнення поставлених перед адміністрацією цілей.

2.    Процес спонукання себе та інших до ефективної діяльності і досягнення поставлених перед організацією цілей.

3.    Спонукання себе до ефективної діяльності.

4.    Спосіб впливу на персонал з метою досягнення цілей.

167. Повноваження - це:

1.    Право розпоряджатися всіма ресурсами.

2.    Право видавати завдання.

3.    Право приймати рішення.

4.    Обмежене право використовувати всі види ресурсів організації для досягнення поставленої цілі.

168. Що забезпечує управлінська функція "мотивація"?

1.    Досягнення особистих цілей.

2.    Спонукання працівників до ефективного виконання поставлених задач.

3.    Виконання прийнятних управлінських рішень.

4.    Забезпечення безперечного впливу на підлеглого.

169. Коли здійснюється поточний контроль в організації?

1.    У ході проведення певних робіт.

2.    Після виконання певних робіт.

3.    До фактичного початку виконання певних робіт.

4.    Тоді, коли зручно керівникові.

170. Заключний контроль в організації здійснюється:

1.    До фактичного початку виконання робіт.

2.    У ході проведення певних робіт.

3.    Після виконання запланованих робіт.

4.    Тоді, коли зручно керівникові.

171. У чому проявляється сутність та зміст управління організацією?

1.    У принципах.

2.    У функціях.

3.    У методах.

4.    Всі відповіді неправильні.

172. Відповідно до концепції американського вченого Мескона основні (загальні) функції управління реалізуються у наступному порядку:

1.    Планування, організація, мотивація, контроль.

2.    Організація, планування, контроль, мотивація.

3.    Планування, організація, контроль, мотивація.

4.    Мотивація, контроль, планування, організація.

173. На впевненості в тому, що за певну виконану роботу людина отримає винагороду ґрунтується наступна теорія мотивації:

1.    Справедливості.

2.    Потреб.

3.    Очікування.

4.    Винагород.

174. До форм непрямої мотивації не відносяться:

1.    Премії.

2.    Скорочений робочий день.

3.    Збільшена відпустка.

4.    Відгули.

175. Організаційне планування здійснюється:

1.    Тільки на вищому рівні управління.

2.    На вищому та середньому рівні управління.

3.    На всіх рівнях управління.

4.    На середньому рівні управління.

176. Про який з принципів менеджменту йде мова? "Всі види діяльності на підприємстві повинні бути так виявлені і структуровані, щоб сприяти досягненню поставлених задач»- це:

1.    Принцип розподілу праці.

2.    Принцип діапазону управління.

3.    Скалярний принцип.

4.    Принцип відповідності повноважень і відповідальності.

177. Про яку функцію менеджменту йде мова? Це спосіб, за допомогою якого керівництво забезпечує єдиний напрям зусиль всіх членів організації для досягнення загальної цілі:

1.    Організування.

2.    Контролювання.

3.    Планування.

4.    Мотивування.

Планування як загальна функція менеджменту

178. Стратегія скорочення - це:

1.    Стратегія останньої дії.

2.    Стратегія поєднання альтернатив.

3.    Стратегія обмеження окремих видів діяльності.

4.    Стратегія поведінки організації в певних умовах.

179. Тактика організації— це:

1.    Завдання, які потрібно виконувати.

2.    Види робіт по досягненню цілей.

3.    Короткострокові плани, які конкретизують стратегію.

4.    Плани робіт, які слід виконувати.

180. Процес оцінки стратегії організації - це:

1.    Аналіз фактично досягнутих результатів.

2.    Порівняння виконання запланованих робіт з фактичними результатами.

3.    Механізм зворотного зв'язку для коригування стратегії.

4.    Аналіз поточних результатів.

181. Для практичної реалізації стратегічних планів організації розробляють:

1.    Тактику і правила.

2.    Бюджети.

3.    Правила.

4.    Тактику, правила, бюджети.

182. Для розроблення стратегічного плану вище керівництво повинно виявити:

1.    Внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації.

2.    Сильні сторони своїх конкурентів.

3.    Слабкі сторони своєї організації та конкурентів.

4.    Сильні сторони конкурентів.

183. За допомогою аналізу зовнішнього середовища організації керівники повинні:

1.    Вивчати   й  оцінювати  зміни,  які   можуть  сприяти  або перешкоджати досягненню цілей організації.

2.    Вивчати стратегію і тактику своїх конкурентів.

3.    Оцінювати  зміни,  які  перешкоджають  досягненню  цілей організації.

4.    Вивчати зміни, які відбуваються.

184. Цілі організації мають задовольнити такі основні вимоги

1.    Досяжність і орієнтація у часі.

2.    Досяжність, конкретність, орієнтація у часі.

3.    Орієнтація у часі та конкретність.

4.    Досяжність.

185. Аналіз конкурентів організації проводиться з метою:

1.    Визначення їх стратегії та сильних сторін.

2.    Визначення їх цілей та сильних сторін.

3.    Визначення їх цілей, стратегії, сильних і слабких сторін.

4.    Визначення стратегії.

186. Що слід розуміти під функцією планування?

1.    Встановлення цілей та завдань розвитку об'єктів управління, визначення шляхів та засобів їх досягнення.

2.    Встановлення цілей організації.

3.    Встановлення завдань.

4.    Визначення напрямів розвитку організації.

187. Планування - це:

1.    Один із засобів, за допомогою якого забезпечується єдиний напрям зусиль членів організації для досягнення її цілей.

2.    Розроблення можливих варіантів існування організації.

3.    Розроблення завдань для підлеглих.

4.    Аналіз можливих змін у діяльності організації.

188. Під стратегією організації слід розуміти:

1.    Комплексний план для отримання прибутків у перспективному періоді.

2.    План реалізації цілей.

3.    Поточні плани для досягнення цілей.

4.    Всебічний комплексний план, призначений для реалізації місії та досягнення цілей.

189. Більшість організацій найчастіше вибирають таку стратегію:

1.    Скорочення.

2.    Зростання.

3.    Помірного зростання.

4.    Помірного скорочення.

190. У стратегії організації найчастіше розглядають такі основні елементи:

1.    Споживачів продукції та її виробників.

2.    Споживачів (покупців) продукції та конкурентів.

3.    Виробників і споживачів продукції.

4.    Виробників та конкурентів.

191. Прогнозування — це:

1.    Метод  обґрунтованого  передбачення  можливих  напрямів майбутнього розвитку організації.

2.    Метод передбачення розвитку організації.

3.    Метод досягнення мети організації

4.    Всі відповіді правильні.

192. У процесі довгострокового планування діяльності організації визначають:

1.    Загальні цілі.

2.    Стратегію.

3.    Загальні цілі та стратегію.

4.    Всі відповіді правильні.

193. Графіки виконання роботи, послідовній опис операцій, сітьове планування й управління, робочий календар відносяться до:

1.    Принципів організаційного планування.

2.    Методів організації.

3.    Методів організаційного планування.

4.    Методів контролю.

194. Визначте послідовність і складіть схему процесу стратегічного планування: 1 - вибір стратегії; 2 - управлінське обстеження сильних і слабких сторін; 3 - оцінка стратегії; 4 - цілі організації; 5 - місія організації; 6 - реалізація стратегії; 7 - оцінка і аналіз зовнішнього середовища; 8 - аналіз стратегічних альтернатив:

1.    1,3,4,6,7,8,2,5.

2.    7,8,4,3,2,5,6,1.

3.    5,4,2,7,8,1,6,3.

4.    6,7,2,3,4,5,8,1.

Організовування як загальна функція менеджменту

195.  Що визначає взаємозв'язок (супідрядність) ланок в організацїї?

1.    Органи управління організацією.

2.    Рівень управління.

3.    Порядок підпорядкування органів управління.

4.    Порядок складання звітності.

196. Що слід розуміти під організаційною структурою управління?

1.    Склад і супідрядність взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують   здійснення   функцій   і   завдань   управління організацією.

2.    Склад ланок управління організацією.

3.    Супідрядність     управлінських     взаємозалежних     ланок управління.

4.    Склад підрозділів управління.

197. Що створює структуру управління організацією?

1.    Сукупність лінійних органів управління.

2.    Сукупність лінійних і функціональних служб (органів).

3.    Сукупність функціональних служб.

4.    Сукупність окремих ланок управління.

198. Де переважно застосовується лінійна структура управління?

1.    В управлінні великими організаціями.

2.    В управлінні об'єднаннями організацій.

3.    В управлінні кооперативними організаціями.

4.    В управлінні малими організаціями.

199. Що слід розуміти під функцією організації?

1.    Встановлення   постійних   взаємовідносин   між   ланками управління.

2.    Процес створення структури організації.

3.    Визначення певного порядку в системі управління.

4.    Процес створення окремих підрозділів організації.

200. Організаційна структура управління визначається:

1.    Супідрядність     управлінських     взаємозалежних     ланок управління.

2.    Складом ланок управління організацією.

3.    Складом підрозділів організації.

4.    Складом і супідрядністю взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією.

201. Що відноситься до елементів організаційних структур управління?

1.    Ланки управління організацією.

2.    Органи всіх систем управління організацією та взаємозв'язки між ними.

3.    Система взаємозв'язків між органами управління.

4.    Ланки й органи управління організацією.

202. Під органом управління в організації розуміють?

1.    Всі ланки управління організацією.

2.    Ланку або сукупність ланок керуючої системи.

3.    Сукупність ланок керованої системи.

4.    Сукупність ланок керуючої системи.

203. Що визначає взаємозв'язок супідрядність ланок в організації?

1.    Порядок підпорядкування органів управління організацією.

2.    Органи управління організацією.

3.    Рівень управління.

4.    Рівень та органи управління організацією.

204. Яким чином здійснюється побудова організації?

1.    Шляхом організаційного проектування.

2.    Шляхом розрахунку чисельності персоналу.

3.    Шляхом розрахунку об'ємів діяльності організації.

4.    Всі відповіді неправильні.

205. Де зосереджуються всі функції управління нижчерозташованими підрозділами при лінійній структурі?

1.    В одній ланці.

2.    В різних ланках управління організацією.

3.    В різних підрозділах організації.

4.    В одному підрозділі.

206. Де переважно застосовується лінійна структура

1.    В управлінні великими організаціями.

2.    В управлінні малими організаціями.

3.    В управлінні об'єднанням організацій.

4.    В управлінні великими і малими організаціями.

207. Функціональна структура управління застосовується:

1.    В управлінні середніми за розміром та чисельністю працюючих організаціях.

2.    В управлінні великими організаціями.

3.    В управлінні об'єднанням організацій.

4.    В управлінні середніми і малими організаціями.

208. Де переважно застосовується лінійно-функціональна структура управління?

1.    В управлінні великими сучасними організаціями.

2.    В управлінні середніми за розміром організаціями.

3.    В управлінні малими організаціями.

4.    В управлінні великими і малими організаціями.

209. Де переважно застосовуються дивізіональні структури управління?

1.    В управлінні великими організаціями.

2.    В управлінні спільними організаціями.

3.    В управлінні великими багатопрофільними організаціями зі значною кількістю виробничих та комерційних відділень.

4.    В управлінні малими об'єднаннями.

210. Де переважно застосовуються матричні організаційні структури управління?

1.    В управлінні спільними організаціями.

2.    В управлінні багатопрофільними організаціями з великою кількістю виробництв, надання послуг обмеженого життєвого циклу.

3.    В управлінні середніми за розміром організаціями.

4.    В управлінні великими організаціями.

211. У чому полягає основна перевага матричних організаційних структур управління?

1.    Орієнтація на встановлення належних інформаційних зв'язків між ланками управління.

2.    Орієнтація на нововведення.

3.    Орієнтація на завоювання нових ринків збуту продукції.

4.    Висока гнучкість та орієнтація на нововведення.

212. Функціональна структура управління будується на:

1.    Ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях.

2.    Ієрархії органів, які здійснюють контроль.

3.    Ієрархії органів, які координують діяльність.

4.    Всі відповіді неправильні.

213. Органи управління безпосередньо виробничими процесами, органи загального управління складають:

1.    Трирівневу структуру управління.

2.    Багаторівневу структуру управління.

3.    Дворівневу структуру управління.

4.    Однорівневу структуру управління.

214. Органи управління безпосередньо виробничими процесами, органи загального управління, вищий координуючий орган управління складають:

1.    Трирівневу структуру управління.

2.    Дворівневу структуру управління.

3.    Багаторівневу структуру управління.

4.    Однорівневу структуру управління.

215. Повноваження бувають:

1.    Планові, організаційні, мотиваційні, соціально-психологічні.

2.    Адміністративні, економічні, соціально-психологічні.

3.    Лінійні,  функціональні,  контрольно-звітові,  координаційні, рекомендаційні, погоджувальні.

4.    Управлінські, соціальні, економічні.

216. Відповідальність - це:

1.    Сукупність офіційно наданих прав і обов'язків самостійно приймати рішення, віддавати розпорядження і здійснювати дії в інтересах організації.

2.    Необхідність звітувати за прийняті рішення, активні дії та їх наслідки.

3.    Обмежене  право  використовувати  ресурси  організації та спрямовувати зусилля деяких співробітників на виконання визначених задач.

4.    Звітувати за виконані дії.

217. Масштаби повноважень та відповідальності визначіться:

1.    Складністю,   важливістю  та  різноманіттям   проблем,   що вирішуються.

2.    Глибиною розподілу праці, ритмічністю виробничих процесів.

3.    Розміром ресурсів, якими даний рівень управління може розпоряджатися самостійно, без узгодження з вищестоящим рівнем.

4.    Перерахованим в інших пунктах.

218. Діапазон керованості залежить від:

1.    Ступеня складності та важливості задач, їх різноманіття.

2.    Перерахованого в інших пунктах.

3.    Територіального розміщення виконавців, особистих можливостей і здібностей керівника та підлеглого.

4.    Чисельності підлеглих.

219. Діапазон керованості визначається:

1.    Ступенем складності та важливості задач, що розв'язуються.

2.    Різноманіттям задач, територіальним розміщенням виконавців.

3.    Перерахованим в інших пунктах.

4.    Особистими можливостями і здібностями керівника і підлеглих.

220. До недоліків централізації в управлінні слід віднести:

1.    Посилення   стратегічної   спрямованості   та   забезпечення концентрації ресурсів.

2.    Подолання невиправданого дублювання управлінських рішень.

3.    Втрати часу при передачі інформації, відірваність особи, що приймає рішення від проблеми.

4.    Концентрація процесу управління прийняття рішень у тих, хто його приймає.

221. Відмітьте позитивні моменти децентралізації процесу управління:

1.    Прискорення розробки і прийняття рішень, участь у їх розробці безпосередніх виконавців, об'єктивне врахування конкретної ситуації, відмова від детального інструктування з центру.

2.    Ігнорування  загальнофірмових   інтересів   і   цілей,   слабке врахування реальної ситуації.

3.    Слабка координація з роботою інших підрозділів, проведення додаткових узгоджень.

4.    Жоден з факторів.

222. Сутність якої системи організації полягає в тому, що керівник є одноособовим і підкоряється лише одному вищестоящому керівникові:

1.    Функціональної.

2.    Лінійно-функціональної.

3.    Лінійної.

4.    Секційної.

223. До переваг лінійної системи організації слід віднести:

1.    Одержання підлеглими несуперечливих і пов'язаних між собою завдань.

2.    Повну відповідальність кожного керівника за результати роботи.

3.    Все перераховане в інших пунктах.

4.    Забезпечення єдності керівництва зверху до низу, тобто єдності розпорядчої діяльності.

224. До переваг функціональної структури управління слід віднести:

1.    Порушення   єдності   розпорядництва,   зниження   відповідальності за роботу.

2.    Подвійне підпорядкування виконавців.

3.    Жодна з перерахованих характеристик.

4.    Залучення до роботи кваліфікованих фахівців.

225. Яка із систем управління передбачає створення спеціальних колегій, рад, з якими керівники та фахівці погоджують свої дії та рішення.

1.    Лінійно-функціональна.

2.    Лінійна

3.    Функціональна.

4.    Дивізіональна.

226. До недоліків лінійно-функціональної системи управління слід віднести:

1.    Штучне розширення апарату управління.

2.    Збільшення витрат на виробництво.

3.    Все перераховане в інших пунктах.

4.    Відрив від виробництва.

227. Передача виконання виробничих задач підлеглим нижчестоящим керівникам — це:

1.    Делегування повноважень.

2.    Небажання виконувати роботу.

3.    Турбота про заробітки співробітників.

4.    Делегування відповідальності.

228. Відмітьте перелік повноважень, які можуть бути делеговані вищим рівнем управління:

1.    Усі інші, крім перерахованих.

2.    Визначення основних напрямів розвитку, затвердження звітів і результатів роботи.

3.    Прийняття статуту і внесення змін до нього, обирання членів, виконавчих та ревізійних органів.

4.    Затвердження документів та видання наказів, зміна структури підприємства.

229. Як   в   організації   оформлюється   делегування повноважень?

1.    Існує усна домовленість між керівником та підлеглим.

2.    Керівник у письмовій формі дає підлеглому завдання.

3.    Видається наказ, розробляється посадова інструкція.

4.    Підлеглий бере їх сам, погоджуючись виконувати ту чи іншу справу.

230. Як можна охарактеризувати функцію менеджменту?

1.    Це спосіб, за допомогою якого керівництво забезпечує єдиний напрям зусиль всіх членів організації для досягнення загальної цілі.

2.    Це процес стимулювання себе й інших до діяльності для реалізації загальних цілей.

3.    Це опис майбутнього стану об'єкта управління.

4.    Це процес створення структури підприємства через визначення видів діяльності їх групування, делегування повноважень та інформаційні зв'язки.

231. Про який вид організаційної структури йде мова? Звільнення керівника від вирішення спеціальних питань, тенденція до централізації, використання консультантів і досвідчених спеціалістів, утворення спецпідрозділів, складні взаємозв'язки, відповідальність за прийняття рішень - це:

1.    Функціональна.

2.    Штабна.

3.    Лінійна.

4.    Матрична.

232. Про який тип повноважень йде мова? Це повноваження, які передаються безпосередньо від керівника до підлеглого і далі до інших підлеглих:

1.    Лінійні.

2.    Апаратні.

3.    Консультативні.

4.    Особисті.

233. Яким чином групуються роботи при функціональному типі департаментизації?

1.    Навколо споживачів.

2.    Навколо регіонів.

3.    Навколо продукту.

4.    Навколо ресурсів.

234. Яким чином групуються роботи при дивізіональному типі департаментизації?

1.    Навколо продукту.

2.    Навколо ресурсів.

3.    Навколо споживачів.

4.    Навколо регіонів.

235. Про який тип взаємозв 'язків в організації йде мова? Це взаємостосунки, при яких керівник реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими:

1.    Лінійні.

2.    Горизонтальні.

3.    Функціональні.

4.    Неформальні.

236. Про який тип взаємозв 'язків в організації йде мова? Це стосунки не між окремими посадами, а між окремими особами

1.    Лінійні.

2.    Неформальні.

3.    Горизонтальні.

4.    Функціональні.

237. Про який тип масштабу керованості йде мова? Він характеризується мінімальною кількістю підлеглих у одного керівника, і великою кількістю ієрархічних рівнів:

1.    Вузький.

2.    Повний.

3.    Широкий.

4.    Мінімальний.

238. Про який елемент проектування організації йде мова? Це частина цілого від вищого до низового:

1.    Департаментизація.

2.    Рівень.

3.    Ієрархія.

4.    Масштаб управління.

239. Про який елемент проектування організації йде мова? Це частина організації, в межах якої і відносно якої можуть прийматись самостійні рішення без їх обов'язкового узгодження з вищими або низовими частинами:

1.    Департамент.

2.    Ієрархія.

3.    Рівень.

4.    Масштаб управління.

240. Про який елемент проектування організації йде мова? Передача або делегування відповідальності за ключові рішення, а якщо необхідно, і передача прав на нижні рівні управління організацією:

1.    Рівень.

2.    Департаментизація.

3.    Масштаб управління.

4.    Децентралізація.

241. Про який елемент проектування організації йде мова? Розподіл в організації робіт між її частинами або підрозділами таким чином, щоб кожна з робіт отримала певну ступінь завершеності в межах даного підрозділу:

1.    Диференціація.

2.    Децентралізація.

3.    Департаментизація.

4.    Інтеграція.

242. Про який тип організації йде мова? Характеризується використанням формальних правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, чітко визначеною відповідальністю в роботі, жорсткою ієрархією влади в організації:

1.    Органічний.

2.    Механічний.

3.    Корпоративний.

4.    Індивідуалістський.

Мотивування як загальна функція менеджменту

243. Цінність винагороди працівника організації - це:

1.    Передбачення поведінки працівника, який дістав винагороду.

2.    Передбачення відношення працівника до виконання своїх функцій.

3.    Передбачення поведінки працівника.

4.    Передбачення ступеня відносного задоволення, що відчуває працівник, який отримав певну винагороду.

244. Процесуальні концепції мотивації працівників організацій враховують:

1.    Групову поведінку людей у процесі виконання своїх функцій.

2.    Індивідуальну поведінку людей у процесі виконання своїх функцій.

3.    Поведінку окремих працівників у процесі виконання своїх функцій.

4.    Поведінку всіх працівників організації.

245. Теорія мотивації персоналу розглядає дві основні групи концепцій мотивації:

1.    Змістовні та процесуальні.

2.    Змістовні та організаційні.

3.    Процесуальні та матеріально-грошові.

4.    Змістовні та грошові.

246. Основною формою матеріального стимулювання персоналу в організації є:

1.    Заробітна плата.

2.    Премії.

3.    Премії та цінні подарунки.

4.    Цінні подарунки та заробітна плата.

247. Що слід розуміти під функцією мотивації:

1.    Діяльність, яка забезпечує спонукання себе до високопродуктивної праці.

2.    Діяльність, яка забезпечує спонукання себе та інших до виконання поставлених завдань.

3.    Управлінську діяльність, яка забезпечує спонукання персоналу на досягнення особистих цілей.

4.    Управлінську діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення цілей організації.

248. Мотивація базується на:

1.    Потребах та самовираженні.

2.    Потребах та винагородах.

3.    Винагородах та задоволенні окремих людей.

4.    Задоволенні всіх людей.

249. Потреби бувають:

1.    Первинні та внутрішні.

2.    Первинні, вторинні, внутрішні та зовнішні.

3.    Внутрішні та вторинні.

4.    Внутрішні та зовнішні.

250. До первинних потреб відносяться:

1.    Фізіологічні.

2.    Психологічні

3.    Економічні.

4.    Матеріальні.

251. До процесійних теорій мотивації не відносяться:

1.    Теорія Туган-Барановського.

2.    Теорія очікувань Врума.

3.    Теорія Портера і Лоулера.

4.    Теорія справедливості.

252. Теорія мотивації Мак-Клелланда передбачає враховувати такі основні потреби:

1.    Влади і причетності.

2.    Влади, успіху, причетності.

3.    Успіху і влади.

4.    Влади й економічну зацікавленість.

253. Згідно з двофакторною теорією Герцберга всі фактори поділяються на:

1.    Гігієнічні та економічні.

2.    Гігієнічні та мотиваційні.

3.    Економічні та психологічні.

4.    Гігієнічні та психологічні.

254. Теорія очікувань базується на:

1.    Очікуванні визнання заслуг з боку керівника.

2.    Очікуванні підвищення посадового окладу.

3.    Очікуванні появи якось події.

4.    Очікуванні підвищення посади.

255. До зовнішніх потреб відносяться:

1.    Зарплата, кар'єра, додаткова відпустка тощо.

2.    Зарплата і службове авто.

3.    Службове авто і кар'єра.

4.    Зарплата і додаткова відпустка.

256. До змістовних теорій мотивації відносяться:

1.    Теорія Герцберга і Маслоу.

2.    Теорія Туган-Барановського і Маслоу.

3.    Теорія Мак-Клелланда і Маслоу.

4.    Теорія  Туган-Барановсьюого, Маслоу, Мак-Клелланда, Герцберга:

257. До змістовних теорій мотивації не відносяться:

1.    Теорія очікувань Врума.

2.    Теорія Мак-Клепланда.

3.    Теорія Маслоу.

4.    Теорія Туган-Барановського,

258. До процесійних теорій мотивації відносяться:

1.    Теорія очікувань Врума, теорія справедливості, прецесійна теорія Портера і Лоулера.

2.    Теорія очікувань Врума і Маслоу.

3.    Теорія Туган-Барановського.

4.    Теорія Маслоу.

259. Визначте послідовність і складіть схему процесу мотивації діяльності людей: 1 - усунення потреб; 2 - визначення напрямків дій; 3 - виникнення потреб; 4 - здійснення дій; 5 - одержання винагороди за здійснення дій; 6 - пошук шляхів усунення потреб:

1.    5,4,2,1,3,6.

2.    4,2,6,1,3,5.

3.    3,6,2,4,5,1.

4.    2, 1,3,4,5,6.

260. Згідно з якою теорією мотивації люди суб'єктивно визначають відношення отриманої винагороди до витрат зусиль, а потім співвідносять її з винагородою інших людей, що виконують аналогічну роботу?

1.    Теорія справедливості.

2.    Теорія очікувань.

3.    Теорія А. Маслоу.

4.    Теорія двох факторів Герцберга.

261. Які категорії мотивування спрямовані на визначення потреб, що спонукають людей до дій?

1.    Процесуальні.

2.    Теорія справедливості.

3.    Теорія очікувань.

4.    Змістовні.

262. Виберіть з вищенаведеного переліку змістовні теорії мотивування: 1 - теорія А. Маслоу; 2 - теорія Вебера; 3 - теорія Врума 4 - теорія Альдерфера; 5 - теорія двох факторів Герцберга; 6 - теорія очікувань; 7 — теорія Ньюмена; 8 — теорія справедливості:

1.    1,4,5.

2.    Всі теорії мотивування належать до змістовних.

3.    У цьому переліку немає змістовних теорій мотивації.

4.    2,4,8.

Контролювання як загальна функція менеджменту

263. Чому необхідно здійснювати контроль за виконанням управлінських рішень ?

1.    Щоб своєчасно виявити відхилення у виконанні рішень і вжити відповідних заходів.

2.    Тому, що є працівники, які безвідповідально відносяться до своїх обов'язків.

3.    Щоб виконавці боялись і добре їх виконували.

4.    Щоб виконавці своєчасно виконували завдання.

264. Що передбачає функція контролю?

1.    Систематичне спостереження за діяльністю об'єкта управління з метою виявлення відхилень від встановлених норм та правил у процесі виконання певних завдань.

2.    Виявлення відхилень від встановлених норм та правил.

3.    Спостереження за дотриманням об'єктами управління певних норм та правил.

4.    Спостереження за роботою людей.

265. Коли здійснюється попередній контроль в організації?

1.    У період виконання запланованих робіт.

2.    До фактичного початку виконання певних робіт.

3.    Після виконання запланованих робіт.

4.    У період виконання окремих робіт.

266. Поточний контроль в організації здійснюється:

1.    Після виконання певних робіт.

2.    До фактичного початку виконання певних робіт.

3.    У ході проведення певних робіт.

4.    У ході проведення і виконання всіх запланованих робіт.

267. Коли здійснюється заключний контроль в організації?

1.    До фактичного початку виконання робіт.

2.    У ході проведення певних робіт.

3.    Після виконання запланованих робіт.

4.    У ході проведення і після виконання всіх робіт.

268. Принципи повноти, точності, економічності, безперервності, масовості - це принципи:

1.    Планування.

2.    Організації.

3.    Менеджменту.

4.    Контролю.

269. До форм і методів контролю відносяться:

1.    Аналіз та ревізія.

2.    Ревізія та обстеження.

3.    Перевірка та обстеження.

4.    Аналіз, перевірка, ревізія, обстеження тощо.

270. Основними завданнями контролю є:

1.    Забезпечення виконання відповідних виробничих завдань.

2.    Забезпечення досягнення запланованого прибутку.

3.    Забезпечення досягнення місії та цілей організації.

4.    Забезпечення постійного розвитку організації.

271. Які існують види контролю?

1.    Попередній, поточний і заключний.

2.    Попередній і заключний.

3.    Попередній і поточний.

4.    Поточний і заключний.

272. Яким чином реалізується попередній контроль?

1.    Через правила, процедури, поведінку тощо.

2.    Через встановлені правила.

3.    Через поведінку людей.

4.    Через відповідні процедури.

273. Контроль має бути:

1.    Об'єктивним і гласним.

2.    Гласним і дійовим.

3.    Об'єктивним, діловим, ефективним, систематичним і гласним.

4.    Ефективним.

274. Для зменшення потреби в контролі доцільно:

1.    Створювати відповідні соціальні передумови для персоналу.

2.    Створювати відповідні організаційні умови для персоналу.

3.    Створювати  організаційні  та  соціально-психологічні передумови для персоналу.

4.    Постійно   удосконалювати   систему   стимулювання   праці персоналу.

275.  Що слід розуміти  під контролем як функцією менеджменту?

1.    Систему спостереження за виконанням персоналом виробничих завдань.

2.    Систему  спостереження  і  перевірки  відповідності  функціонування підприємств встановленим стандартам та іншим нормативам, прийнятим планом, програмам тощо.

3.    Систему спостереження за дотриманням персоналом відповідних нормативів.

4.    Систему спостереження за дотриманням персоналом встановлених стандартів.

276. Визначте послідовність процесу контролювання: 1 - встановлення причин відхилення від стандартів; 2 — визначення стандартів; 3 — перегляд стандартів; 4 — коригуючі дії; 5 — нічого не робити; 6 - усунення відхилень; 7 - порівняння результатів зі стандартами:

1.    2,7,4,1,6,5,3.

2.    7,1,4,5,2,3,6.

3.    1,4,3,7,2,5,6.

4.    6,2,5,7,3,1,4.

277. В яких формах здійснюється контролювання на підприємстві?

1.    Поточний, попередній, заключний.

2.    Попередній, фінансовий, заключний.

3.    Поточний, попередній, виробничий.

4.    Поточний, управлінський, фінансовий.

Методи менеджменту

278. Розпорядчі методи менеджменту базуються на:

1.    Властивих системі управління відносинах влади    і підпорядкування.

2.    Відносинах влади.

3.    Відносинах підпорядкування.

4.    Відносинах влади і підпорядкування.

279. В організаційно-розпорядчих методах менеджменту реалізується:

1.    Організаційний вплив.

2.    Розпорядчий вплив.

3.    Функція організації, яка передбачає організаційний і розпорядчий вплив.

4.    Адміністративний вплив.

280. Організаційне нормування як вид впливу на об'єкти управління передбачає:

1.    Розроблення нормативів для ефективного управління.

2.    Розроблення та використання організаційних нормативів для стабільного збалансованого і стійкого управління.

3.    Розроблення правил та інструкцій для регулювання діяльності персоналу.

4.    Розроблення та використання правил і нормативів.

281. Економічні методи менеджменту ґрунтуються на використанні:

1.    Економічних інтересів колективу й особи.

2.    Економічних інтересів кожної особи.

3.    Матеріальних інтересів тільки колективу.

4.    Матеріальних інтересів тільки особи.

282. Методи менеджменту - це:

1.    Форма впливу на людей для отримання великих прибутків.

2.    Засіб впливу на персонал.

3.    Засоби  впливу  керуючої системи  на керовану з метою досягнення певних цілей.

4.    Засоби впливу на об'єкти управління.

283. У чому полягає особливість організаційно-розпорядчих методів менеджменту?

1.    Вони виражають прямий цілеспрямований вплив на об'єкти управління і засновані на обов'язковості виконання відповідних наказів, розпоряджень, інструкцій, правил тощо.

2.    Вони передбачають обов'язкове виконання відповідних правил та інструкцій.

3.    Вони передбачають виконання відповідних розпорядчих актів управління.

4.    Вони засновані на обов'язковості виконання наказів.

284. Хто використовує методи управління організацією?

1.    Економісти, товарознавці, інженери та технічні спеціалісти.

2.    Лінійні керівники.

3.    Лінійні керівники та спеціалісти.

4.    Лінійні та функціональні керівники.

285. Що слід розуміти під методами менеджменту?

1.    Способи здіснення управлінської діяльності, за допомогою яких виконуються функції менеджменту і забезпечується реалізація його цілей та задач.

2.    Способи впливу керуючої системи на керовану з метою виконання певних завдань.

3.    Способи досягнення виконання функцій менеджменту.

4.    Способи виконання виробничих завдань.

286. На чому засновані методи менеджменту?

1.    На основі нормативних актів управління.

2.    На дії об'єктивних законів розвитку суспільного виробництва.

3.    На основі діючих законів України.

4.    На основі статуту підприємства.

287. Під впливом чого змінюються методи менеджменту?

1.    Під впливом досвіду ефективного господарювання.

2.    Під впливом змін умов діяльності організації.

3.    Під впливом змін умов діяльності організації, досягнень сучасної науки та досвіду ефективного господарювання.

4.    Під впливом розвитку економіки країни.

288. Яким методам управління організаціями належить провідна роль у сучасних умовах?

1.    Економічним.

2.    Соціально-психологічним.

3.    Організаційно-розпорядчим.

4.    Розпорядчим.

289. Що являє собою акцизний збір як економічний метод менеджменту?

1.    Податок на товари та послуги.

2.    Непрямий податок на окремі товари та послуги.

3.    Непрямий податок на високорентабельні товари (продукцію), що включається до їх ціни.

4.    Прямий і непрямий податок на товари.

290. Що слід розуміти під організаційно-розпорядчими методами?

1.    Засоби впливу на колективи й окремих їх працівників, які засновані   на   використанні   об'єктивних   (організаційних) відносин між ними.

2.    Засоби впливу на керовані системи.

3.    Методи впливу на окремих працівників.

4.    Методи впливу на окремих працівників.

291. Організаційно-розпорядчі  методи  менеджменту передбачають:

1.    Виконання відповідних розпорядчих актів управління.

2.    Прямий  упорядкований  вплив  на  систему  управління  і засновані на обов'язковості виконання відповідних наказів, положень, розпоряджень, інструкцій, правил тощо.

3.    Обов'язкове виконання відповідних правил та інструкцій.

4.    Обов'язкове виконання укладених угод.

292. Що слід розуміти під регламентуванням як методом менеджменту?

1.    Введення в дію відповідних нормативних актів управління.

2.    Розроблення та введення в дію організаційних положень, правил, обов'язкових для виконання.

3.    Розроблення відповідних інструкцій для персоналу.

4.    Розроблення і введення в дію окремих правил.

293. Що таке постанова як розпорядчий метод управління?

1.    Розпорядчий акт управління, який приймається колегіальним органом управління, організацією.

2.    Розпорядчий акт управління, який приймається керівником організації.

3.    Розпорядчий акт управління, який приймається керованою системою управління.

4.    Розпорядчий   акт  управління,  який  приймається  групою керівників.

294.   Що таке   соціальне   планування   як   метод менеджменту?

1.    Система заходів, які спрямовані переважно на економічне стимулювання праці персоналу.

2.    Система  заходів,  які  спрямовані  на підвищення ділової активності персоналу.

3.    Система заходів, які спрямовані на удосконалення соціально-демографічної структури організації, поліпшення побутових умов праці та її стимулювання, підвищення ділової активності персоналу.

4.    Заходи, які спрямовані на поліпшення виробничих умов праці.

295. З якою метою використовується моральне стимулювання персоналу як метод менеджменту?

1.    Для заохочення трудової та соціальної активності колективів, груп, окремих працівників.

2.    Для заохочення трудової активності управлінського персоналу.

3.    Для заохочення соціальної активності працівників.

4.    Для заохочення окремих груп працівників

296. За допомогою яких організаційно-методичних документів здійснюється методичне інструктування?

1.    За допомогою правил.

2.    За допомогою інструкцій.

3.    За допомогою розроблених положень.

4.    За допомогою правил та інструкцій.

297. Що таке наказ?

1.    Розпорядчо-правовий документ, який видається керівниками та спеціалістами організації.

2.    Розпорядчо-правовий документ, який видається керівником організації.

3.    Акт управління.

4.    Документ, який видається заступником керівника підприємства.

298. Що слід розуміти під розпорядженням?

1.    Розпорядчо-правовий документ, який видається керівниками та спеціалістами організації.

2.    Розпорядчо-правовий документ, який видається переважно керівниками структурних підрозділів організації.

3.    Розпорядчо-правовий   документ,   який   видається   тільки спеціалістами організації.

4.    Правовий   документ,   який   видається   тільки   керівником організації.

299. Що являють собою соціально-психологічні методи менеджменту?

1.    Сукупність конкретних заходів впливу на процеси формування трудових  колективів,  їх  розвиток, поведінку,   структуру зв'язків.

2.    Сукупність заходів впливу на поведінку трудових колективів.

3.    Сукупність заходів, які сприяють всебічному розвитку окремих працівників.

4.    Сукупність заходів впливу на поведінку окремих працівників.

300. У чому полягає специфіка соціально-психологічних методів менеджменту?

1.    В   їх   спрямованості   на   інтереси   окремих   працівників організації.

2.    В безпосередньому впливі на психологію працівників.

3.    В їх спрямованості на соціальні інтереси особи та колективу в управлінському процесі.

4.    В їх спрямованості на економічні інтереси колективів.

301. Що є теоретичною основою соціальних і психологічних методів менеджменту?

1.    Соціальна психологія.

2.    Психологія особистості як наука про закони психофізичної діяльності.

3.    Соціальна психологія і психологія особистості як наука про закони психофізичної діяльності індивіда та різних суспільних груп.

4.    Соціологія і психологія.

302. Чим відрізняються методи управління від методів (способів) виконання управлінських робіт?

1.    Нічим не відрізняється.

2.    Можливістю здійснення впливу на людей.

3.    Своєю складністю.

4.    Своєю структурою.

303. Методами управління організацією користуються:

1.    Лінійні керівники.

2.    Економісти, товарознавці, інженери та технічні спеціалісти.

3.    Економісти та лінійні керівники.

4.    Лінійні та функціональні керівники.

304. Який взаємозв'язок існує між принципами та методами управління?

1.    За  допомогою   методів  реалізуються  вимоги   принципів управління.

2.    Ніякого взаємозв'язку не існує.

3.    Цей зв'язок визначає як повинні працювати управлінці.

4.    Цей  зв'язок  визначає  як  повинні  працювати  керівники організацій

305.  На яких відносинах  ґрунтується застосування розпорядчих методів управління?

1.    Відносинах субординації.

2.    Неформальних.

3.    Відносинах координації.

4.    Формальних.

306. Що відноситься до методів морального стимулювання?

1.    Видача туристичних путівок.

2.    Підбадьорення та поблажливість у випадках притягнення до відповідальності.

3.    Видача грамот та похвальних листів.

4.    Подяка за хорошу роботу, офіційне чи не офіційне визнання професійної досконалості працівника.

307. Від чого перш за все залежить ефективне використання методів управління організацією?

1.    Від знання стану, в якому знаходиться об'єкт управління.

2.    Від знання методів управління та механізму їх дії.

3.    Від знання характеру проблемних ситуацій.

4.    Від знання психології об'єктів управління.

308. До методів менеджменту не відносяться:

1.    Принципи і функції управління.

2.    Технологія менеджменту.

3.    Організаційна культура.

4.    Всі відповіді правильні.

309.   Якщо  Вам  прийдеться   пояснювати  на  чому грунтуються методи менеджменту, то ви скажете:

1.    На дії об'єктивних законів суспільного виробництва.

2.    На основі чинних законів країни.

3.    На основі нормативних актів, що приймаються урядом.

4.    Всі відповіді правильні.

310. У сучасних умовах керівниками найчастіше застосовуються наступні групи методів менеджменту:

1.    Економічні.

2.    Соціально-психологічні.

3.    Організаційно-розпорядчі.

4.    Адміністративні.

311. Економічні методи менеджменту - це:

1.    Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової діяльності як почуття обов'язку та відповідальності.

2.    Засоби впливу на колектив і окремих її працівників, які ґрунтуються на використанні об'єктивних відносин між ними.

3.    Методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колективів і окремих членів.

4.    Засоби владного впливу на колектив та окрему особу.

312. Соціально-психологічні методи менеджменту застосовуються:

1.    Керівниками підрозділів.

2.    Керівниками всіх рівнів організації.

3.    Спеціалістами.

4.    Всі відповіді правильні.

313. Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи менеджменту - це:

1.    Засоби владного впливу на колектив та окрему особу.

2.    Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової діяльності як почуття обов'язку та відповідальності.

3.    Засоби впливу на колективи й окремих їх працівників, які грунтуються на використанні об'єктивних відносин між ними.

4.    Методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колективів і окремих членів.

314. Економічні методи впливають переважно на:

1.    Психологію персоналу.

2.    Продуктивність.

3.    Економічні інтереси працівників.

4.    Всі відповіді правильні.

315. Соціальне прогнозування полягає у:

1.    Створенні інформаційної бази розроблення планів соціального розвитку та застосування методів соціального впливу у кожному трудовому колективі.

2.    Наявності таких соціальних норм, які встановлюють порядок поведінки окремих Осіб і певних груп у колективі.

3.    Створенні заходів щодо вдосконалення соціальних відносин між працівниками.

4.    Розробленні заходів економічного стимулювання   праці персоналу.

316. Методи організаційного нормування переважно розробляються:

1.    Менеджерами організацій.

2.    Спеціалістами організацій.

3.    Громадськими організаціями.

4.    Всі відповіді правильні.

317. До засобів організаційного впливу не входять:

1.    Запобігання.

2.    Регламентування.

3.    Нормування.

4.    Інструктування.

318. Методи, що дають можливість менеджеру приймати однозначні рішення, відносяться до групи:

1.    Економічних методів.

2.    Соціальних методів.

3.    Організаційно-розпорядчих методів.

4.    Психологічних методів.

319. Методичне інструктування працівників в організації здійснюють:

1.    Лінійні керівники.

2.    Керівники всіх рівнів.

3.    Функціональні керівники.

4.    Всі відповіді правильні.

320. Назвіть фахівців, які найчастіше використовують різні методи управління організацією:

1.    Лінійні та функціональні керівники.

2.    Економісти, товарознавці, інженери та технічні спеціалісти.

3.    Лінійні керівники.

4.    Функціональні керівники.

321. Визначте особливість методів управління та назвіть їх відмінність від методів (способів) виконання управлінських робіт:

1.    Можливість здійснення впливу на людей (підлеглих).

2.    Складність застосування та непередбачуваність дії.

3.    Нічим не відрізняються.

4.    Їх не можна порівнювати.

322.    Специфікою   соціально-психологічних   методів менеджменту є:

1.    Вони безпосередньо впливають на психологію працівників.

2.    Вони спрямовані на інтереси окремих працівників організації.

3.    Вони м'яко впливають на працівника.

4.    Їх спрямованість на соціальні інтереси особи та колективу в управлінському процесі.

323. Методи менеджменту змінюються під впливом:

1.    Змін умов діяльності організації.

2.    Досвіду ефективного господарювання.

3.    Змін умов діяльності організації, досягнень сучасної науки та досвіду ефективного господарювання.

4.    Західного досвіду управління підприємствами.

324. Визначте особливості взаємозв'язку між принципами та методами управління:

1.    За допомогою   методів   реалізуються   вимоги   принципів управління.

2.    Цей  зв'язок  визначає  взаємостосунки  між  керівником  і підлеглим.

3.    Ніякого взаємозв'язку не існує.

4.    Це залежить від стилю управління керівника.

Управлінські рішення

325. Управлінське рішення — це:

1.    Основна форма впливу менеджера на об'єкт управління з метою досягнення поставлених цілей.

2.    Форма управлінської діяльності менеджера з метою виконання завдань.

3.    Результат діяльності менеджерів.

4.    Форма керівництва організацією.

326. До одноосібних управлінських рішень відносяться:

1.    Накази, розпорядження, вказівки та резолюції менеджерів.

2.    Постанови, розпорядження та приписи.

3.    Постанови та накази.

4.    Накази і вказівки.

327. Довгострокові рішення спрямовані на:

1.    Стратегічних і тактичних завдань.

2.    Переважно довгострокових завдань.

3.    Вирішення стратегічних завдань.

4.    Переважно тактичних завдань.

328. Короткострокові рішення орієнтовані на:

1.    Оперативні цілі.

2.    Тактичні цілі.

3.    Тактичні оперативні цілі.

4.    Досягнення запланованих економічних показників.

329. Метод експертних оцінок у прийнятті рішень полягає:

1.    У залученні тільки досвідчених (з практичним досвідом) керівників підрозділів.

2.    У залученні кваліфікованих фахівців до вироблення рішень з конкретної проблеми.

3.    У залученні керівників провідних підрозділів до вироблення найважливіших рішень.

4.    У залученні всіх фахівців до вироблення рішень.

330. Метод мозкового штурму у прийнятті рішень полягає в організації:

1.    Колективного обговорення тільки окремих проблем і вироблення рішення.

2.    Колективного обговорення проблем і вироблення оптимального рішення.

3.    Переважно колективного обговорення окремих проблем.

4.    Обговорення актуальних проблем.

331. Основними вимогами до управлінських рішень є:

1.    Обґрунтованість, оперативність, реальність, цілеспрямованість, ефективність, правомочність і законність.

2.    Обґрунтованість, правомочність, законність, ефективність.

3.    Цілеспрямованість, обґрунтованість, реальність, законність та ефективність.

4.    Обґрунтованість і законність.

332. Для обґрунтованого прийняття рішення менеджеру необхідно мати:

1.    Повну, достовірну і систематизовану інформацію.

2.    Систематизовану і достовірну інформацію.

3.    Повну і систематизовану інформацію.

4.    Повну і систематизовану інформацію.

333. Хто в організації приймає рішення в формі наказу?

1.    Тільки керівник та спеціалісти.

2.    Керівник організації або його заступник.

3.    Керівники підрозділів.

4.    Всі відповіді правильні.

334. Що є основною метою розроблення і реалізації управлінських рішень на будь-якому рівні управління?

1.    Виконання виробничих завдань.

2.    Отримання прибутку.

3.    Досягнення цілей організації.

4.    Досягнення великих прибутків.

335. Що означає прийняти управлінське рішення?

1.    Одержати його і зареєструвати.

2.    Ознайомитись з його змістом і підтвердити зрозумілість.

3.    Втілити його в норму, яка надає обов'язковість для виконання.

4.    Зареєструвати рішення.

336. Для чого керівник організації повинен залучати членів трудового колективу при виробленні управлінських рішень?

1.    Щоб розширити базу знань по конкретних питаннях та скористатися колективним досвідом.

2.    Щоб зняти з себе відповідальність за їх обґрунтованість.

3.    Щоб створити про себе думку як про керівника-демократа.

4.    Щоб не зробити помилок.

337.   Чому  певні управлінські рішення  називаються реальними?

1.    Тому, що вони вироблені з урахуванням наявних можливостей їх виконання.

2.    Тому, що вони спрямовані на досягнення певних цілей.

3.    Тому, що вони виробляються живими людьми і можуть забезпечити виконання певних завдань.

4.    Тому, що вони приносять прибутки.

338. Що означає вимога: управлінське рішення повинне бути повним?

1.    Тобто, досить деталізованим та ясним.

2.    Тобто таким, що не містить ніяких, особливо неприйнятих скорочень.

3.    Тобто, досить конкретним.

4.    Тобто таким, зміст якого не може стати причиною його невиконання.

339. Чому необхідно здійснювати контроль за виконанням управлінських рішень?

1.    Щоб виконавці боялись і добре їх виконували.

2.    Щоб своєчасно виявити відхилення у виконанні рішень і вжити відповідних заходів.

3.    Тому, що є працівники, які за контроль отримують гроші, і вони контролюють все.

4.    Щоб заохочувати працівників.

340. Чому здійснюється корегування управлінських рішень?

1.    Тому, що з плином часу все змінюється.

2.    Щоб зробити їх кращими.

3.    Тому, що виявлені відхилення в їх виконанні.

4.    Щоб не допускати помилок.

341. Для чого роблять оцінку виконання управлінських рішень?

1.    Щоб переконатись, що вони виконані або не виконані.

2.    Щоб виявити кращих працівників і нагородити їх.

3.    Щоб визначити ефективність витрат та збагатитись у практичному досвіді.

4.    Щоб заохочувати працівників.

342. Що допомагає виробляти та приймати управлінські рішення в умовах невизначеності?

1.    Добрий фізичний стан та ораторські здібності керівника.

2.    Принциповість керівника.

3.    Інтуїція керівника.

4.    Практичний досвід та інтуїція керівника.

343. Чому при здісненні організаційних заходів відповідні рішення приймає не функціональний, а перший (лінійний) керівник?

1.    Це випливає з вимог принципу єдиноначальності.

2.    Тому, що склалася така традиція.

3.    Тому, що перші керівники не хочуть ділитися владою.

4.    Тому, що перші керівники краще знають справу.

344. Які управлінські рішення викликають у колективі найбільше обурення?

1.    Некомпетентні.

2.    Передчасні.

3.    Єдиноначальні.

4.    Передчасні та некомпетентні.

345.  Успішне прийняття рішень базується на таких умовах як:

1.    Права, повноваження, обов'язковість, компетентність, відповідальність.

2.    Права і повноваження.

3.    Компетентність.

4.    Всі відповіді правильні.

346. Що слід розуміти під оптимізацією  управлінських рішень?

1.    Обґрунтованість рішення.

2.    Вибір найбільш ефективного варіанта рішення із можливих альтернатив.

3.    Правомочність.

4.    Всі відповіді правильні.

347.  Які управлінські рішення  персонал  прагне  не виконувати?

1.    Некомпетентні.

2.    Колективні.

3.    Ті, що слабко контролюються.

4.    Передчасні.

348. Основними умовами прийняття управлінських рішень є:

1.    Наукова обґрунтованість, цілеспрямованість, правомірність, оптимальність, комплексність, кількісна та якісна визначеність, своєчасність, гнучкість, повнота оформлення.

2.    Масштабність, ризикованість, важливість, реальність, структурованість, терміновість, змістовність, вибірковість.

3.    Цілеспрямованість, ризикованість, рентабельність,  своєчасність, повнота оформлення, гнучкість, масштабність, правомірність, структурованість.

4.    Наукова обґрунтованість, цілеспрямованість, правомірність, оптимальність,   масштабність,   ризикованість,   важливість, реальність, структурованість.

349. Підготовчий етап прийняття управлінського рішення передбачає:

1.    Всі відповіді, що перераховані в інших пунктах, правильні.

2.    Збирання, опрацювання та аналіз інформації.

3.    Діагностику та оцінку проблеми.

4.    Визначення мети рішення.

350. Парламентські - це рішення, які: 

1.    Базуються на тому, що більшість осіб, залучених до їх прийняття, погоджуються з ними, їх участь в виробленні їх не потрібна, а у більшості випадків йдеться про їх затвердження.

2.    Приймаються на основі спільного рішення всіх учасників на підставі консенсусу, що виник у процесі їх підготовки.

3.    Обговорюються всіма учасниками збирання, але затверджуються керівником організації.

4.    Всі відповіді правильні.

351. За ступенем обов'язковості виконання розрізняються такі управлінські рішення:

1.    Організаційні, регулюючі, координуючі та контролюючі.

2.    Інтуїтивні, адаптивні, раціональні.

3.    Директивні, рекомендаційні, орієнтуючі.

4.    Оптимальні.

352. На якому управлінському рівні переважно приймаються рішення, що мають характер інтуїтивних?

1.    На вищому.

2.    На середньому.

3.    На нижчому рівні управління.

4.    На будь-якому, залежно від ситуації.

353. Управлінське рішення, яке базується на впевненості керівника, що його вибір єдино вірний є:

1.    Інтуїтивним.

2.    Адаптивним.

3.    Раціональним.

4.    Директивним.

354. Рішення, які обов'язкові для виконання і розраховані на певний очікуваний результат:

1.    Рекомендаційні.

2.    Директивні.

3.    Орієнтуючі.

4.    Інструктивні.

355. Розпорядчий акт, що приймається колегіальним органом управління і містить шляхи вирішення важливих питань щодо організації в цілому, - це:

1.    Наказ.

2.    Постанова.

3.    Директива.

4.    Розпорядження.

356. Потреба у прийнятті управлінського рішення виникає під впливом:

1.    Зовнішніх та внутрішніх обставин.

2.    Зовнішніх обставин.

3.    Внутрішніх обставин.

4.    Внутрішньофірмових проблем.

357. Основною метою розроблення і реалізації управлінських рішень на будь-якому рівні управління є:

1.    Виконання виробничих завдань.

2.    Отримання прибутку.

3.    Досягнення цілей організації.

4.    Вплив на діяльність колективу.

358. Який зміст вкладається у поняття "методи впливу (управління) "?

1.    Це сукупність прийомів цілеспрямованого впливу керівника на працівників для забезпечення скоординованих дій.

2.    Це гнучка манера поведінки керівника щодо співробітників, яка змінюється в часі залежно від ситуації та виявляється в способах виконання управлінських робіт підпорядкованих керівнику співробітників.

3.    Це сукупність типових і відносно стабільних методів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед організацією.

4.    Немає правильної відповіді.

Інформація і комунікації у менеджменті

359. Нарада - це:

1.    Вид управлінської діяльності.

2.    Форма обміну інформацією між керуючою і керованою підсистемами для досягнення певних цілей.

3.    Форма обміну інформацією між керівниками та спеціалістами.

4.    Метод обміну інформацією.

360. Найважливішим джерелом інформації для менеджера є:

1.    Спілкування з персоналом для отримання відповідних даних про стан об'єкта управління.

2.    Спілкування з провідними спеціалістами для отримання даних про виконання завдань.

3.    Спілкування з підлеглими для отримання даних про стан виконання основних завдань.

4.    Спілкування з робітниками і спеціалістами для отримання даних про  їх рівень задоволеності працею.

361. Що таке комунікація?

1.    Обмін інформацією між декількома підрозділами.

2.    Обмін інформацією між керівниками та їх підлеглими.

3.    Обмін інформацією між двома і декількома людьми.

4.    Обмін будь-якою інформацією.

362. У чому полягає основна мета комунікаційного процесу?

1.    Забезпечення розуміння інформації, яка є предметом обміну, тобто повідомлень.

2.    Забезпечення керуючої системи необхідною інформацією для прийняття рішень.

3.    Забезпечення органів управління певною інформацією.

4.    Забезпечення виконання виробничих завдань.

363. Комунікаційний процес - це:

1.    Обмін   інформацією  між  двома  людьми  для  виконання  виробничих завдань.

2.    Обмін інформацією між керівником та його підлеглими.

3.    Обмін інформацією між керівниками.

4.    Процес обміну інформацією між двома і декількома людьми з метою вирішення певних проблем.

364. Під каналом у комунікаційному процесі слід розуміти:

1.    Засіб передачі інформації.

2.    Збирача інформації.

3.    Відправника інформації.

4.    Засіб збирання інформації.

365. Що слід розуміти під шумом у комунікаційному процесі?

1.    Те, що вносить помилки в деякі види інформації.

2.    Те, що вносить корективи в певні види інформації.

3.    Те, що деформує зміст інформації.

4.    Те, що заважає збирати необхідну інформацію

366. Які операції здійснюються на етапі декодування інформації?

1.    Переведення  символів  відправника  в  думки  отримувача інформації.

2.    Переведення   символів   відправника  в  думки   передавача інформації.

3.    Переведення символів відправника в думки отримувача і передавача інформації.

4.    Переведення символів відправника в думки отримувача і передавача інформації.

367. Які існують основні етапи обміну інформацією?

1.    Надходження ідеї та декодування інформації.

2.    Кодування та передання інформації.

3.    Кодування інформації

4.    Надходження ідеї, кодування і вибір каналу передання та декодування інформації.

368. Що слід розуміти під інформацією?

1.    Сукупність   відомостей про   господарську   (комерційну) діяльність підприємств.

2.    Сукупність   відомостей,   повідомлень   про   господарську (комерційну)   діяльність   підприємств   та   їх  зовнішнє середовище.

3.    Відомості про внутрішнє та зовнішнє середовище підприємств.

4.    Відомості про господарську діяльність підприємства

369. Під статистичною інформацією розуміють:

1.    Офіційну  документовану  інформацію  про  діяльність підприємства.

2.    Документовану інформацію про події та явища, які відбуваються в економічній та культурній сфері.

3.    Офіційну документовану державну  інформацію,  що дає характеристику  подіям  та  явищам,  які  відбуваються  в економічній, соціальній, культурній, та інших сферах.

4.    Неофіційну інформацію про діяльність підприємства.

370. Чим визначаються система статистичної інформації, її джерела та режим?

1.    Законом України "Про державну статистику" та іншими правовими актами в цій галузі.

2.    Правовими актами в галузі статистики.

3.    Юридичними актами в галузі статистики.

4.    Юридичними і правовими актами.

371. Масова інформація - це:

1.    Друкована інформація, що розміщена у певних газетах.

2.    Публічно оголошувана, друкована, аудіовізуальна інформація.

3.    Аудіовізуальна інформація.

4.    Друкування інформації.

372. Що слід розуміти під інформацією державних органів й органів місцевого та регіонального самоврядування?

1.    Офіційну   документовану   інформацію,   яка   створюється органами законодавчої та виконавчої влади.

2.    Документовану інформацію про діяльність органів місцевого та регіонального самоврядування.

3.    Офіційну документаційну інформацію, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого та регіонального самоврядування.

4.    Документовану інформацію виконавчої державної влади.

373. До правової інформації відносяться:

1.    Сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, юридичні факти, правові відносини тощо.

2.    Сукупність публічно оголошених відомостей про право та його систему.

3.    Документовану   інформацію   про   правопорядок,   правопорушення, боротьбу з ними та їх профілактику.

4.    Сукупність різноманітних відомостей.

374. Що слід розуміти під інформацією про особу?

1.    Документовані відомості про діяльність певної особи.

2.    Публічно оголошені відомості про окремі види діяльності особи.

3.    Документовані відомості про діяльність службових осіб.

4.    Сукупність документованих або публічно   оголошених відомостей про особу.

375. Інформація довідково-енциклопедичного характеру — це:

1.    Документовані відомості про суспільне життя та навколишнє середовище.

2.    Систематизовані, документовані або публічно   оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє середовище.

3.    Систематизовані та публічно оголошені відомості   про навколишнє середовище.

4.    Відомості про навколишнє середовище.

376. Під соціологічною інформацією слід розуміти:

1.    Публічно оголошені відомості про ставлення громадян до соціальних подій.

2.    Документовані   або   публічно   оголошені   відомості   про ставлення окремих громадян та соціальних груп до соціальних подій та явищ, процесів, фактів.

3.    Документовані відомості про соціальні події, явища, процеси та факти.

4.    Публічно оголошені відомості про соціальні явища.

377. Документ - це:

1.    Передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на певних носіях.

2.    Матеріальна форма одержання та поширення   певної інформації.

3.    Форма одержання та використання певної інформації.

4.    Нематеріальна форма зберігання інформації.

378.  Що  слід розуміти  під режимом  доступу до інформації?

1.    Порядок використання та зберігання інформації.

2.    Правова норма використання та поширення інформації.

3.    Передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації.

4.    Неправова і правова форма поширення інформації.

379. Хто користується переважним правом на одержання інформації в інформаційних системах?

1.    Працівники державних органів законодавчої влади.

2.    Громадяни, які займаються науковою діяльністю.

3.    Громадяни, яким інформація необхідна для виконання своїх професійних обов'язків.